РОЛЬ ДЕФІЦИТУ ВІТАМІНУ D В РОЗВИТКУ КАРІЄСУ ЗУБІВ У ДІТЕЙ

Автор(и)

  • А.В. Пачевська Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова
  • О.І. Попова Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова
  • Д.М. Касьяненко Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова
  • І.Ю. Драчевська Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова
  • М.В. Попов Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова
  • І.В. Сімонова Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова

DOI:

https://doi.org/10.35220/2523-420X/2024.1.17

Ключові слова:

дефіцит вітаміну D, карієс зубів, діти

Анотація

Метою цього дослідження є наративний огляд запропонованих етіопатогенетичних механізмів, за яких дефіцит вітаміну D викликає карієс зубів у дітей. Матеріали і методи. Були проаналізовані польсько- та англомовні публікації за останні десять років, в яких розглядалося питання дефіциту вітаміну D та розвитку карієсу у дітей. Наукова новизна. Якщо раніше вже було відомо, що карієс зубів є багатофакторним захворюванням і є однією з найпоширеніших проблем зі здоров’ям у дитячому віці, то недавній метааналіз за участю дітей з п’яти континентів показав, що світова поширеність карієсу молочних зубів становила 46,2%, а світова поширеність карієсу постійних зубів становила 53,8%. Традиційно карієс зубів розглядався як інфекційне захворювання, що спричинене поганою гігієною ротової порожнини, агресивною дією мікробної біоплівки порожнини рота. На питання, що викликає карієс у дитини, намагаються відповісти стоматологи багатьох країн. Якщо раніше біологічні ефекти вітаміну D були майже виключно пов’язані з метаболізмом кісток (дефіцит кальцію викликає рахіт у немовлят і остеомаляцію у дорослих), то сьогодні більшість дослідників вважають дефіцит вітаміну D як тригерний чинник в етіопатогенезі карієсу зубів у дітей. Сучасні дослідження встановили, що порушення мінералізації зубів під час розвитку, погіршення якості емалі, збільшення її сприйнятливості до розвитку карієсу може спричинити дефіцит вітаміну D. Дослідники визначають, що дефіцит рівню вітаміну D у дітей в подальшому веде не тільки до прогресу карієсу зубів, але також до порушень будови щелепи, неправильного прикусу, дефектів зубів та їх ранньої втрати. Висновки. Карієс зубів є однією з найпоширеніших проблем зі здоров’ям у дитячому віці. Численні дослідження показали, що дефіцит вітаміну D пов’язаний з карієсом молочних і постійних зубів у дітей. Зв’язок між дефіцитом вітаміну D і карієсом достатньо очевидний, щоб дефіцит вітаміну D розглядати як фактор ризику карієсу зубів у дітей, а сам карієс як симптом дефіциту вітаміну D.

Посилання

Kazeminia M., Abdi A., Shohaimi S., Jalali R., Vaisi-Raygani A., Salari N., Dental caries in primary and permanent teeth in children’s worldwide, 1995 to 2019: a systematic review and meta-analysis. Head & face medicine. 2020. № 1(16). Р.22. https://doi.org/10.1186/s13005-020-00237-z

Selwitz R.H., Ismail A.I., Pitts N.B., Dental caries. Lancet (London, England). 2007. № 369(9555). Р. 51–59. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(07)60031-2

Pitts N. B., Zero D. T., Marsh P. D., Ekstrand K., Weintraub J. A., Ramos-Gomez F. et al. Dental caries. Nature reviews. Disease primers. 2017. № 3. Р. 17030. https://doi.org/10.1038/nrdp.2017.30

Tinanoff N., Baez R. J., Diaz Guillory C., Donly K. J., Feldens C. A., McGrath C. et al. Early childhood caries epidemiology, aetiology, risk assessment, societal burden, management, education, and policy: Global perspective. International journal of paediatric dentistry. 2019. № 3(29). Р. 238–248. https://doi.org/10.1111/ipd.12484

Kirthiga M., Murugan M., Saikia A., Kirubakaran R., Risk Factors for Early Childhood Caries: A Systematic Review and Meta-Analysis of Case Control and Cohort Studies. Pediatric dentistry. 2019. № 21(41). Р.95–112.

Thang Le V. N., Kim J. G., Yang Y. M., Lee D. W., Risk Factors for Early Childhood Caries: An Umbrella Review. Pediatric dentistry. 2021. № 3(43). Р.176–194.

Moynihan P. J., Kelly S. A., Effect on caries of restricting sugars intake: systematic review to inform WHO guidelines. Journal of dental research. 2014. № 1(93). Р.8–18. https://doi.org/10.1177/0022034513508954

Sheiham A., James W. P., A reappraisal of the quantitative relationship between sugar intake and dental caries: the need for new criteria for developing goals for sugar intake. BMC public health. 2014. № 14 Р. 863. https://doi.org/10.1186/1471-2458-14-863

Mellanby M., Pattison C. L.,THE ACTION OF VITAMIN D IN PREVENTING THE SPREAD AND PROMOTING THE ARREST OF CARIES IN CHILDREN. British medical journal. 1928. № 2(3545). Р.1079–1082. https://doi.org/10.1136/bmj.2.3545.1079

Hossein-nezhad A., Holick M. F., Vitamin D for health: a global perspective. Mayo Clinic proceedings. 2013. № 7(88). Р. 720–755. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2013.05.011

Palermo N. E., Holick M. F., Vitamin D, bone health, and other health benefits in pediatric patients. Journal of pediatric rehabilitation medicine. 2014. № 2(7). Р.179–192. https://doi.org/10.3233/PRM-140287

Krawiec M., Dominiak M., The role of vitamin D in the human body with a special emphasis on dental issues: Literature review. Dental and medical problems. 2018. № 4(55). Р. 419–424. https://doi.org/10.17219/dmp/99051

Botelho J., Machado V., Proença L., Delgado A. S., Mendes, J. J., Vitamin D Deficiency and Oral Health: A Comprehensive Review. Nutrients. 2020. № 5(12). Р. 1471. https://doi.org/10.3390/nu12051471

Hujoel P. P.,Vitamin D and dental caries in controlled clinical trials: systematic review and meta-analysis. Nutrition reviews. 2013. № 21(71). Р. 88–97. https://doi.org/10.1111/j.1753-4887.2012.00544.x

Schroth R. J., Levi J. A., Sellers E. A., Friel J., KliewerE., Moffatt M. E., Vitamin D status of children with severe early childhood caries: a case-control study. BMC pediatrics. 2013. № 13. Р.174. https://doi.org/10.1186/1471-2431-13-174

Schroth R. J., Rabbani R., Loewen G., Moffatt M. E., Vitamin D and Dental Caries in Children. Journal of dental research. 2016. № 2(95). Р. 173–179. https://doi.org/10.1177/0022034515616335

Herzog K., Scott J. M., Hujoel P., SeminarioA. L., Association of vitamin D and dental caries in children: Findings from the National Health and Nutrition Examination Survey, 2005-2006. Journal of the American Dental Association (1939). 2016. № 1(147). Р.413–420. https://doi.org/10.1016/j.adaj.2015.12.013

Gyll J., Ridell K., Öhlund I., Karlsland Åkeson P., Johansson I., Lif Holgerson P., Vitamin D status and dental caries in healthy Swedish children. Nutrition journal. 2018. № 1(17). Р. 11. https://doi.org/10.1186/s12937-018-0318-1

Theodoratou E., Tzoulaki I., Zgaga L., Ioannidis J. P., Vitamin D and multiple health outcomes: umbrella review of systematic reviews and meta-analyses of observational studies and randomised trials. 2014. BMJ (Clinical research ed.).348 Р.g2035. https://doi.org/10.1136/bmj.g2035

Kim I. J., Lee H. S., Ju H. J., Na J. Y., Oh H. W., A cross-sectional study on the association between vitamin D levels and caries in the permanent dentition of Korean children. BMC oral health. 2018. № 1(18). Р. 43. https://doi.org/10.1186/s12903-018-0505-7

Almoudi M. M., Hussein A. S., Abu Hassan, M. I., Schroth R. J. Dental caries and vitamin D status in children in Asia. Pediatrics international : official journal of the Japan Pediatric Society. 2019. № 4(61). Р. 327–338. https://doi.org/10.1111/ped.13801

Williams T. L., Boyle J., Mittermuller B. A., Carrico C., Schroth R. J., Association between Vitamin D and Dental Caries in a Sample of Canadian and American Preschool-Aged Children. Nutrients. 2021. № 12(13). Р.44-65. https://doi.org/10.3390/nu13124465

Carvalho Silva C., Gavinha S., Manso M. C., Rodrigues R., Martins S., Guimarães J. T.,. Serum Levels of Vitamin D and Dental Caries in 7-Year-Old Children in Porto Metropolitan Area. Nutrients. 2021. № 1(13),. Р.166. https://doi.org/10.3390/nu13010166

Jha A., Jha S., Shree R., Kumar A., Menka K., Shrikaar M., Association between Serum Ferritin, Hemoglobin, Vitamin D3, Serum Albumin, Calcium, Thyrotropin-releasing Hormone with Early Childhood Caries: A Case-Control Study. International journal of clinical pediatric dentistry. 2021. № 5(14). Р. 648–651. https://doi.org/10.5005/jp-journals-10005-2028

Xavier T. A., Madalena I. R., da Silva R. A. B., da Silva L. A. B., Silva M. J. B., De RossiA. et al. Vitamin D deficiency is a risk factor for delayed tooth eruption associated with persistent primary tooth. Acta odontologica Scandinavica. 2021. № 8(79). Р. 600–605. https://doi.org/10.1080/00016357.2021.1918762

Chen Z., Lv X., Hu W., Qian X., Wu T., Zhu Y., Vitamin D Status and Its Influence on the Health of Preschool Children in Hangzhou. Frontiers in public health. 2021. № 9. Р. 675403. https://doi.org/10.3389/fpubh.2021.675403

Pu R., Fu M., Li N., Jiang Z., A certain protective effect of vitamin D against dental caries in US children and youth: A cross-sectional study. Journal of public health dentistry. 2023. № 3(83),. Р. 231–238. https://doi.org/10.1111/jphd.12571

Rusińska A., Płudowski P., Walczak M., Borszewska-Kornacka M. K., Bossowski A., Chlebna-Sokół D. et al. Vitamin D Supplementation Guidelines for General Population and Groups at Risk of Vitamin D Deficiency in Poland-Recommendations of the Polish Society of Pediatric Endocrinology and Diabetes and the Expert Panel With Participation of National Specialist Consultants and Representatives of Scientific Societies-2018 Update. 2018. Frontiers in endocrinology. № 9. Р. 246. https://doi.org/10.3389/fendo.2018.00246

Sobiech P., Olczak-Kowalczyk D., Hosey M. T., Gozdowski D., Turska-Szybka A., Vitamin D Supplementation, Characteristics of Mastication, and Parent-Supervised Toothbrushing as Crucial Factors in the Prevention of Caries in 12- to 36-Month-Old Children. 2022). Nutrients. № 14(20). Р. 43-58. https://doi.org/10.3390/nu14204358

Carvalho Silva C., Mendes R., Manso M. D. C., Gavinha S., Melo P., Prenatal or Childhood Serum Levels of Vitamin D and Dental Caries in Paediatric Patients: A Systematic Review. Oral health & preventive dentistry. 2020. № 1(18). Р. 653–667. https://doi.org/10.3290/j.ohpd. a45089

van der Tas J. T., Elfrink M. E. C., Heijboer A. C., Rivadeneira F., Jaddoe V. W. V., Tiemeier H. et al. Foetal, neonatal and child vitamin D status and enamel hypomineralization. Community dentistry and oral epidemiology. 2018. № 4(46). Р. 343–351. https://doi.org/10.1111/cdoe.12372

Silva M. J., Riggs E., Kilpatrick N. M., Getting ahead of the oral health game: it starts before we’re born? Australian dental journal. 2019. V.64. Suppl 1, Р.4–9. https://doi.org/10.1111/adj.12672

Schroth R. J., Christensen J., Morris M., Gregory P., Mittermuller B. A., Rockman-Greenberg C., The Influence of Prenatal Vitamin D Supplementation on Dental Caries in Infants. Journal (Canadian Dental Association). 2020. V86. k13.

Tanaka K., Hitsumoto S., Miyake Y., Okubo H., Sasaki S., Miyatake N., Higher vitamin D intake during pregnancy is associated with reduced risk of dental caries in young Japanese children. Annals of epidemiology. 2015. № 8(25). Р. 620–625. https://doi.org/10.1016/j.annepidem.2015.03.020

Machado V., Lobo S., Proença L., Mendes J. J., Botelho J., Vitamin D and Periodontitis: A Systematic Review and Meta-Analysis. Nutrients. 2020. № 8(12). Р. 2177. https://doi.org/10.3390/nu12082177

Carvalho Silva C., Mendes R., Manso M. D. C., Gavinha S., Melo P., Prenatal or Childhood Serum Levels of Vitamin D and Dental Caries in Paediatric Patients: A Systematic Review. Oral health & preventive dentistry. 2020. № 1(18). Р. 653–667. https://doi.org/10.3290/j.ohpd.a45089

Caufield P. W., Li Y., Bromage T. G., Hypoplasia-associated severe early childhood caries--a proposed definition. Journal of dental research. 2012. № 6(91). Р. 544–550. https://doi.org/10.1177/0022034512444929

Hussein A. S., Almoudi M. M., Abu-Hassan M. I., Schroth R. J., Saripudin B., Mohamad, M. S. F., Serum and Saliva 25(OH)D Levels in Relation to Dental Caries in Young Children. 2021. The Journal of clinical pediatric dentistry. № 6(45). Р. 414–420. https://doi.org/10.17796/1053-4625-45.6.8

Sari D. K., Sari L. M., Laksmi L. I., Farhat, The Moderate Correlation Between 25(OH)D Serum and Saliva in Healthy People with Low Vitamin D Intake. International journal of general medicine. 2021. V.14. Р. 841–850. https://doi.org/10.2147/IJGM.S302912

Mumford S. L., Garbose R. A., Kim K., Kissell K., Kuhr D. L., Omosigho et al. Association of preconception serum 25-hydroxyvitamin D concentrations with livebirth and pregnancy loss: a prospective cohort study. The lancet. Diabetes & endocrinology. 2018. № 6(9). Р. 725–732. https://doi.org/10.1016/S2213-8587(18)30153-0

Reed S. G., Voronca D., Wingate J. S., Murali M., Lawson A. B., Hulsey T. C., Prenatal vitamin D and enamel hypoplasia in human primary maxillary central incisors: a pilot study. Pediatric dental journal : international journal of Japanese Society of Pediatric Dentistry. 2017. № 1(27). Р. 21–28. https://doi.org/10.1016/j.pdj.2016.08.001

Youssef D. A., Miller C. W., El-Abbassi A. M., Cutchins D. C., Cutchins C., Grant W. B. et al. Antimicrobial implications of vitamin D. Dermato-endocrinology. 2011. № 3(4). Р. 220–229. https://doi.org/10.4161/derm.3.4.15027

Golden N. H., Abrams S. A., Committee on Nutrition. Optimizing bone health in children and adolescents. 2014. Pediatrics. № 4(134). Р. 1229–1243. https://doi.org/10.1542/peds.2014-2173

Holick M. F., The vitamin D deficiency pandemic: Approaches for diagnosis, treatment and prevention. Reviews in endocrine & metabolic disorders. 2017. № 2(18). Р.153–165. https://doi.org/10.1007/s11154-017-9424-1

Heaney R. P., Vitamin D in health and disease. Clinical journal of the American Society of Nephrology : CJASN. 2008. № 3(5). Р. 1535–1541. https://doi.org/10.2215/CJN.01160308

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-05

Як цитувати

Пачевська, А., Попова, О., Касьяненко, Д., Драчевська, І., Попов, М., & Сімонова, І. (2024). РОЛЬ ДЕФІЦИТУ ВІТАМІНУ D В РОЗВИТКУ КАРІЄСУ ЗУБІВ У ДІТЕЙ. Інновації в стоматології, (1), 116–124. https://doi.org/10.35220/2523-420X/2024.1.17