ДОСВІД КОМПЛЕКСНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ РОЗЛАДІВ У ДОРОСЛИХ ПАЦІЄНТІВ З ОРТОДОНТИЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

2025-12-18T14:13:30+02:00

У даній статті висвітлено особливості комплексної діагностики та лікування дорослих пацієнтів з ортодонтичною патологією, асоційованою зі скронево-нижньощелепними розладами. Мета дослідження: Представити ефективні діагностичні та лікувальні заходи, спрямовані на виявлення і відновлення статичної й функціональної оклююзії в пацієнтів з скронево-нижньощелепними розладами на фоні ортодонтичної патології з наступною ортопедичною реконструкцією. Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 44 пацієнтів, у яких діагностовано м’язово-суглобові дисфункції на тлі ортодонтичної патології. При проведенні діагностики використовувались: діагностичні моделі щелеп, дані ортопантомографії, зонографії, ультрасонографії, комп’ютерної томографії та магнітно-резонансної томографії СНЩС, функціонального дослідження СНЩС, аналізу оклюзійних співвідношень в індивідуально налаштованому артикуляторі Artex CR (Amamm Girrbach). Діагноз скронево-нижньощелепових розладів встановлювався за класифікацією Helkimo. Для діагностики ортодонтичної патології використовувалась класифікація Енгля. У лікувальному процесі застосовувалася сплінтлайн-терапія, Clear Alginer Protocol. Статистичний аналіз проводили з використанням Excel 2019 для Windows і програми Statistica 6.0. Результати: На основі отриманих даних клінічного обстеження пацієнтів із м’язово-суглобовими дисфункціями на тлі ортодонтичної патології встановлювали попередній діагноз – СНЩР за Helkimo. Даній групі обстежених проведена комплексна діагностика СНЩР з наступним плануванням комплексного лікування. Для нормалізації м’язово-суглобових співвідношень лікування починали з одного з варіантів оклюзійних шин, а потім, при досягненні позитивних результатів переходили до сплінтлайн-терапії або до застосування гібридних ортодонтичних шин. У 38 (86,4 %) пацієнтів була застосована оклюзійна терапія із використанням, за показаннями, різних типів шин, у 27 (61,4 %) осіб застосована сплінтлайн-терапія. Після завершення ортодонтичного лікування пацієнтам проводилась ортопедична реконструкція. Висновки: Наявність скронево-нижньощелепних розладів, асоційованих з ортодонтичною патологією в дорослих пацієнтів, потребує обов’язкового ретельного їх обстеження із застосуванням сучасних методів діагностики та лікування, спрямованого на одночасне лікування ортодонтичної патології та нормалізацію м’язово-суглобового комплексу.

АНАЛІЗ ЗМІНИ ЛАНКИ АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ – КАТАЗАЛИ У РОТОВІЙ РІДИНІ ДІТЕЙ З ФЛЮОРОЗОМ В ДИНАМІЦІ КОМПЛЕКСНОГО ОРТОДОНТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ

2025-12-18T14:21:53+02:00

Ендемічний флюороз є поширеним порушенням мінералізації емалі, що призводить до підвищеної крихкості зубів і утруднює ортодонтичне лікування. Надмірне утворення вільних радикалів у ротовій порожнині пагубно впливає на тканини пародонту, а фермент каталаза відіграє ключову роль у нейтралізації пероксиду водню, зумовлюючи загальний антиоксидантний баланс. Підтримання адекватного антиоксидантного захисту під час ортодонтичної терапії є важливим чинником профілактики ускладнень у дітей з флюорозом. Метою дослідження була оцінка спеціально розробленого лікувально-профілактичного комплексу препаратів на динаміку активності каталази в ротовій рідині дітей з ендемічним флюорозом упродовж комплексного ортодонтичного лікування. Матеріали та методи. Обстежено 25 дітей 6–7 років: основна група (n = 13) отримувала розроблений комплекс разом із санацією та професійною гігієною; група порівняння (n = 12) – лише стандартні профілактичні заходи. Активність каталази визначали у нестимульованій ротовій рідині на етапах: до лікування, перед фіксацією брекетів, через 1, 6 та 12 місяців. Статистично значущу відмінність між альтернативними кількісними ознаками з розподілом, відповідним нормальному закону, оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента. Різницю вважали статистично значущою при р<0,01. Результати дослідження. На вихідному етапі в обох групах зафіксовано достовірне зниження каталазної активності порівняно з референтними значеннями. Після професійної гігієни та застосування профілактичного комплексу показник у групі порівняння підвищився на 55,5 %, а в основній групі – на 66,7 %. Через місяць каталаза у групі порівняння зросла ще на 33,3 %, тоді як у дітей основної групи відзначено двократне збільшення активності. Через шість і дванадцять місяців у групі з профілактичним комплексом рівень ферменту утримувався на достовірно вищих значеннях, тоді як у групі порівняння наближався до початкових. Висновки. Застосування лікувально-профілактичного комплексу під час ортодонтичного лікування дітей з ендемічним флюорозом сприяє стійкому підвищенню активності каталази в ротовій рідині, що свідчить про посилення місцевого антиоксидантного захисту і потенційно знижує ризик оксидативно-запальних ускладнень протягом тривалої брекет-терапії.

Інновації в стоматології

ДОСВІД КОМПЛЕКСНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ РОЗЛАДІВ У ДОРОСЛИХ ПАЦІЄНТІВ З ОРТОДОНТИЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

АНАЛІЗ ЗМІНИ ЛАНКИ АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ – КАТАЗАЛИ У РОТОВІЙ РІДИНІ ДІТЕЙ З ФЛЮОРОЗОМ В ДИНАМІЦІ КОМПЛЕКСНОГО ОРТОДОНТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ