Інновації в стоматології

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РОЗРОБЛЕНИХ ЛІКУВАЛЬНО- ПРОФІЛАКТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ НА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА ТА СИРОВАТКИ КРОВІ ЩУРІВ З ПОРУШЕННЯМ ТЕРМІНІВ ПРОРІЗУВАННЯ ЗУБІВ НА ТЛІ КАРІЄСОГЕННОГО РАЦІОНУ

В.В. Гороховський — 2024-12-30

Порушення прорізування зубів може викликати супутні патологічні зміни в тканинах порожнини рота, тому важливо провести експериментальні дослідження цього ефекту, а також вивчити ефективність профілактичних заходів, які можуть бути застосовані у таких пацієнтів. Мета роботи. Вивчити вплив розроблених лікувально-профілактичних комплексів на показники уреази і лізоциму слизової оболонки порожнини рота, лужної фосфатази, еластази і каталази в сироватці крові щурів з порушенням прорізування зубів на тлі карієсогенної дієти. Матеріали і методи. Щурів розділили на 8 груп. Тваринам кожної групи давали карієсогенну дієту. 1-а (контрольна) група складалася з 8 інтактних щурів. 2-а група складалася з 10 щурів з раннім прорізуванням зубів. До 3-ї групи увійшли 10 щурів з раннім прорізуванням зубів, які отримували лікувально-профілактичний комплекс (ЛПК) № 1. До 4-ї групи увійшли 10 щурів із затримкою прорізування зубів (народилися від самок, які отримували антибіотики під час вагітності та лактації). 5-а група складалася з 11 щурів із затримкою прорізування зубів (народжених самками, які отримували антибіотики під час вагітності та лактації), які отримували ЛПК № 2. У 6-у групу увійшли щури, у яких моделювалося уповільнене прорізування зубів (народжені самками, які отримували мерказоліл під час вагітності та лактації). До 7-ї групи увійшли щури із затримкою прорізування зубів (народжені від самок, які отримували мерказоліл під час вагітності та лактації і ЛПК № 2). Активність уреази і лізоциму визначали в гомогенатах слизової оболонки порожнини рота. У сироватці крові визначали активність лужної фосфатази (ЛФ), лізоциму, еластази і каталази. Результати. Застосування ЛПК № 1 у тварин з раннім прорізуванням зубів дозволило знизити рівень уреази в 5,33 рази і підвищити рівень лізоциму в 2,65 рази в порівнянні з 2-ю групою щурів. Активність каталази в сироватці крові у щурів 5-ї групи, які отримували ЛПК № 2, була на 43,09 % вищою, ніж у тварин 4-ї групи. У щурів 7-ї групи рівень каталази був вище на 50,82 %, ніж у тварин 6-ї групи. Висновок. В результаті проведеного дослідження встановлено, що застосування пропонованих лікувально-профілактичних комплексів у щурів з порушеннями прорізування зубів на тлі карієсогенної дієти дозволяє нормалізувати мікробіоценоз слизових оболонок порожнини рота, антиоксидантний захист і рівень неспецифічної імунорезистентності в сироватці крові.

КАПІЛЯРОСКОПІЧНА КАРТИНА В ЯСНАХ ПРИ СУПРАОКЛЮЗІЙНИХ СПІВВІДНОШЕННЯХ ОКРЕМИХ ЗУБІВ У ВІКОВОМУ АСПЕКТІ

С.М. Звягін — 2024-12-30

Мета дослідження. Вивчення капіляроскопічної картини ясен у осіб різних вікових груп при супраоклюзійних співвідношеннях окремих зубів. Матеріали і методи дослідження. Було проведено функціональні дослідження мікроциркуляції тканин пародонта при супраоклюзійних співвідношеннях зубів у пацієнтів різних вікових груп. Дослідження проведене у 60 пацієнтів (23 чоловіків і 37 жінок) віком від 25 до 75 років без супутньої соматичної патології. Всі пацієнти були поділені на 2 групи: контрольну (11 чоловіків і 19 жінок) та дослідну (12 чоловіків і 18 жінок). Кожна група поділялась на 3 підгрупи залежно від віку: молодого віку (25 – 44 роки), середнього віку (45 – 60 років) та похилого віку (60 – 75 років) за класифікацією ВООЗ. До контрольної групи увійшли пацієнти з інтактним пародонтом без ознак супраоклюзії зубів, до дослідної – з інтактним пародонтом з ознаками супраоклюзії окремих зубів. Розподіл пацієнтів за віком і статтю по групам і підгрупам. Наявність супраоклюзійних співвідношень окремих зубів визначали за допомогою комп’ютерного аналізу, використовуючи апарат «T-Scan III» фірми Tekscan, Inc., Boston, USA, а отримані дані зберігали в персональному комп’ютері. Для неінвазивного дослідження мікроциркуляції тканин пародонта застосовували комп’ютерний портативний мікроскоп Didital Mscroscope зі збільшенням 5 крат. Цей метод заснований на прижиттєвому дослідженні біологічних об’єктів за допомогою оптичної системи високої роздільної здатності. Комп’ютерний капіляроскоп складається з датчика з вбудованою освітлювальною системою, яка посилаючи світловий пучок на досліджувану ділянку ясен, допомагає візуалізувати малоконтрастні об’єкти судинної системи. Аналіз капіляроскопічної картини включав у себе визначення розподілу капілярів в маргінальній частині ясен, їх форму, архітектоніку, кількість в полі зору. Дослідження, проведене відповідно вимогам наказу МОЗ України № 281 від 01.11.2000, Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини. Усі його учасники підписали інформовану згоду на використання своїх даних у рамках наукових досліджень. Статистичну обробку даних проводили за допомогою програми AtteStat v.12,5 з визначенням середньої та її похибки (M±m). Нормальність вибірок визначали за критерієм Колмогорова-Смирнова. Вірогідну значущість різниці отриманих даних проводили за параметричним критерієм Ст’юдента для двох незалежних вибірок (при р ≤ 0,05). Наукова новизна. Кількість капілярів у людей дослідної групи була менше відповідних показників контрольної групи (р<0.05). У пацієнтів молодого віку кількість капілярів менша на 20,7%, середнього віку – на 23,2%, похилого віку – на 24,6%. Також відмічається, що кількість капілярів в полі зору всередині як контрольної, так і дослідної групи знижуються з віком. Висновки. Наявність супраоклюзійних співвідношень окремих зубів викликає зниження кількості капілярів в полі зору тканин пародонта у людей всіх вікових груп. Кількості капілярів у яснах також знижується з віком, незалежно від стану оклюзії.

ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО РЕЦИДИВУЮЧОГО АФТОЗНОГО СТОМАТИТУ

В.В. Плиска — 2024-12-30

Мета роботи. Навести аналіз літературних джерел по лікуванню хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту. Матеріали та методи. Наведений огляд літератури по лікуванню хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту ґрунтується на аналізі значного обсягу цифрових публікацій, які знайдено внаслідок літературного пошуку на у світових базах даних, таких як PubMed (https://www.webofscience.com/wos/ woscc/basic-search), Google Scholar (https://scholar. google.com.ua), Scopus (https://www.scopus.com), Web of Science за ключовими словами «recurrent aphthous stomatitis». Під час написання обзору також використано бібліосемантичний метод вивчення актуальних статей та розробок, які проводяться в Державній установі «Інститут стоматології та щелепно лицевої хірургії Національної академії медичних наук України» (ДУ «ІСЩЛХ НАМН») по проблемі етіології та патогенезу хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту з метою розробки патогенетичних засобів для їх лікування та профілактики рецидивів. На основі проведенного аналізу літературних джерел прослідковується інтерес до лікування та профілактики рецидивів хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту з метою розробки патогенетичних засобів для лікування та профілактики рецидивів цього захворювання. Всього при аналізі було відібрано та оброблено быльш 100 джерела літератури, серед яких містилися доказові рандомізовані дослідження, систематичні огляди та інші. Після подальшої систематизації відібраної нами інформації за допомогою загальнонаукових методів (аналіз, синтез, узагальнення, критична оцінка зібраних даних) залишилось 35 найбільш релевантних джерел. Критеріями виключення були публікації, які не відповідали меті даного огляду, результати, мова публікації, окрім англійської та української. Використані методи для написання статті: бібліографічний та аналітичний.

СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ВОГНЕПАЛЬНИХ ПОРАНЕНЬ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ

С.С. Поліщук — 2024-12-30

Незважаючи на технічний прогрес сьогодення, збройні конфлікти, на жаль, відбуваються у понад 80-ти країн світу. За останнє сторіччя військові засоби ведення війни зазнали суттєвих змін, а їх вражаюча дія стала незрівнянно вищою. Особливістю російсько-української війни є те, що країна-агресор наносить масовані удари по міській та сільській інфраструктурі. При цьому евакуація відбувається із затримкою або взагалі забороняється противником. Внаслідок цих дій страждають від багаточисельних ушкоджень не лише військові, а й мирне населення. За підрахунками, близько 90 % жертв внаслідок військових дій та терористичних вибухів становлять цивільні особи, більшість з яких – жінки та діти. Також болючою та актуальною проблемою залишається висока поширеність бойової травми серед військового контингенту та цивільного населення, що мешкає у прифронтовій зоні. Механізм ушкоджень тканин щелепно-лицевої ділянки залежить від виду зброї та вибухової речовини (ВР), які поділяються за кількістю вивільненої енергії та швидкістю реакції на ВР високого та низького порядку. На теперішній час також є актуальним питання надання правильної допомоги при опіках, які викликані вражаючою дією запальних боєприпасів, які містять фосфор, і, на жаль, використовуються російською федерацією у війні з Україною. Комбіновані опіки під час бойових дій є передвісником обтяженого перебігу опікової хвороби з непередбачуваними загальними та місцевими наслідками. Одним із обтяжливих факторів дії полум’я є хімічне ураження фосфором, що посилює місцеву термічну дію на тканини та ускладнює загальні прояви опікової хвороби. У статті на основі аналізу даних літератури наведені особливості бойової травми в теперішній час. Описані види зброї, поранення від яких зустрічаються найчастіше. Проведено детальний аналіз даних літератури та електронних ресурсів про мінно-вибухові та вогнепальні пошкодження у військовий час. Докладно представлена етіологія та патогенез пошкоджень у військовий час. Також велика увага приділена факторам, що впливають на характер та особливість поранення щелепно-лицевої ділянки.

ПРИЧИНИ ПОРУШЕННЯ ЯКОСТІ ФІКСАЦІЇ ТА СТАБІЛІЗАЦІЇ ЧАСТКОВИХ ЗНІМНИХ КОНСТРУКЦІЙ ЗУБНИХ ПРОТЕЗІВ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АНАЛІЗУ АМБУЛАТОРНИХ КАРТ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ПАЦІЄНТІВ

О.Л. Заградська — 2024-12-30

Мета дослідження. Визначити фактори, що можуть впливати на фіксацію та стабілізацію часткових знімних конструкцій зубних протезів за проведеним ретроспективним аналізом амбулаторних карт стоматологічних пацієнтів. Методи дослідження. Для вирішення поставленої мети нами було проведено аналіз 370 амбулаторних карт пацієнтів, яким були виготовлені різноманітні часткові знімні пластинкові протези, що виготовлялись та фіксувались протягом 3 років в ортопедичному відділенні стоматологічної поліклініки Міжнародного гуманітарного університету (МГУ) на предмет виявлення частоти та причин відвідувань клініки ортопедичної стоматології з метою лагодження, перебазування, корекції наявних знімних зубних протезів. Групи ретроспективного дослідження були сформовані відповідно до локалізації дефектів зубних рядів та беззубих щелеп. Наукова новизна. Втрата зубів є глобальною проблемою, яка погіршує функцію ротової порожнини та якість життя, підвищуючи ризик недоїдання і супутніх захворювань. Протезування є важливим для відновлення функції, а часткові знімні протези покращують жувальну здатність та самозадоволення пацієнтів. Однак деякі пацієнти припиняють їх носити. Висновки. Дослідження факторів, що впливають на фіксацію та стабілізацію часткових знімних зубних протезів, підтвердило важливість ретроспективного аналізу амбулаторних карт пацієнтів. Аналіз 370 карт виявив частоту відвідувань клініки для лагодження та корекції протезів. Втрата зубів суттєво погіршує функцію ротової порожнини та загальне здоров’я, тоді як часткові знімні протези залишаються ефективним методом лікування, покращуючи жувальну здатність. Однак деякі пацієнти припиняють їх носити, що потребує подальшого вивчення причин. Необхідно розробити рекомендації для покращення стабільності та комфорту протезів, що підвищить їхню ефективність та задоволеність пацієнтів.

КЛІНІЧНІ ЕТАПИ ЛІКУВАННЯ ТА ПАТОМОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦЕРВІКАЛЬНОЇ ВНУТРІШНЬО-КОРЕНЕВОЇ РЕЗОРБЦІЇ З ПЕРФОРАЦІЄЮ СТІНКИ КОРОНКОВОЇ ЇЇ ЧАСТИНИ (КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК)

Д.В. Добровольський — 2024-12-30

Мета дослідження. На основі вивчення клініко-морфологічних особливостей патологічної резорбції провести вибір адекватного методу лікування, що забезпечить виконання певних маніпуляцій за запропонованим алгоритмом і підвищить ефективність терапевтичних заходів. Методи дослідження. Проведено клініко-рентгенологічне дослідження пацієнта з цервікальною внутрішньо-кореневою резорбцією з перфорацією стінки коронкової її частини, гістологічне дослідження біоптату з ділянки резорбції зуба. Проведено поетапне лікування з використанням цементу на основі МТА (Mineral Trioksit Agregat) та послідуючим зміцненням зуба скло волоконним штифтом із використанням електронного мікроскопа (Karl Kaps, Німеччина). Наукова новизна. Розширено уяву про причини виникнення та клінічні прояви патологічної внутрішньо-кореневої резорбції зуба. Представлено патоморфологічну характеристику запального процесу в ділянці резорбтивних змін пульпи в коронковій та кореневій її частинах. Гістологічна картина біоптату відповідає тканинам пульпи, багатій на клітини з проявами запальної реакції, явищами набряку міжклітинної речовини та розволокненими на фібрили колагеновими волокнами міжклітинної речовини. Запропонований алгоритм і проведене поетапне лікування патологічної резорбції внутрішньої частини зуба з використання цементу на основі МТА та скло волоконного штифта продемонстрували успішний результат. Віддалені клінічні та рентгенологічні результати проведеного лікування підтвердили його ефективність. Висновки. На прикладі клінічного випадку з’ясовано клінічні та рентгенологічні аспекти внутрішньо-кореневої патологічної резорбції, розширено уяву про патоморфоз виявленої патології. Запропоноване лікування зуба з діагнозом цервікальна внутрішньо-коренева патологічна резорбція дало можливість досягнути успішного результату, що підтверджено клінічно, рентгенологічно та патоморфологічно.

ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОМОЛЕКУЛЯРНИХ ПЕПТИДІВ У ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ ПРИ РІЗНІЙ РЕАКТИВНОСТІ ОРГАНІЗМУ

Ю.Ю. Яров — 2024-12-30

Роль фактора, що ініціює розвиток запально-деструктивного процесу в тканинах пародонта належить пародонтопатогенним мікроорганізмам. Комплекс мікроциркуляторних реакцій на пошкодження ініціює тканинну гіпоксію, активацію вільно-радикальних процесів, дезорганізацію біомембран з вивільненням біологічно активних речовин, простагландинів, цитокінів, середньомолекулярних пептидів і т.д. Метою дослідження стало вивчення динаміки середньомолекулярних пептидів в крові хворих на генералізований пародонтит з нормо-, гіпер- та гіпореактивністю організму після проведення клаптевої операції. Матеріали і методи. Обстежено 216 осіб у віці від 45 до 55 років з діагнозом генералізований пародонтит. В залежності від стану реактивності організму хворі були розподілені на три групи: перша – нормореакція (132 особи, 61%); друга – гіперреакція (46 осіб, 21%); третя – гіпореакція (38 осіб, 18%). Хворим на генералізований пародонтит ІІ, ІІІ ступенів тяжкості за показаннями виконували клаптеву операцію. Забір крові проводили після хірургічного втручання на 1-у, 2-у, 4-у, 6-у та 9-у добу. Вміст середньомолекулярних пептидів визначали за допомогою спектрофотометрії. Результати дослідження та їх обговорення. Результати даного дослідження показали, що для хворих на генералізований пародонтит при нормореактивності організму після проведення хірургічного втручання характерним стало початкове підвищення з наступною нормалізацією вмісту медіаторів ендогенної інтоксикації – СМП. На тлі гіперреактивності організму у хворих на генералізований пародонтит спостерігалась уповільнена інволюція усіх фракцій СМП в крові з їх дисбалансом до кінця спостережень. На тлі гіпореактивності організму у хворих на генералізований пародонтит визначали уповільнену інволюцію всіх фракцій СМП в крові. Висновки. Корекція змінених показників у хворих на генералізований пародонтит при порушеній (гіпер- та гіпо-) реактивності організму з приведенням до значень при нормореактивності розглядається як умова оптимізації загоєння слизово-кісткової рани після проведеного хірургічного лікування і подальшої стабілізації процесу в тканинах пародонта.