ПОШИРЕНІСТЬ ХРОНІЧНОГО КАТАРАЛЬНОГО ГІНГІВІТУ У ДІТЕЙ З ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИМИ РОЗЛАДАМИ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2523-420X/2023.4.8Ключові слова:
хронічний катаральний гінгівіт, розумова відсталість, синдром Дауна, аутизм, поширеність, дітиАнотація
Мета дослідження. Вивчити поширеність та особливості перебігу хронічного катарального гінгівіту у дітей на тлі психоневрологічних розладів. Матеріал і методи. Для досягнення поставленої мети було обстежено 108 дітей віком 13–18 років з психоневрологічними розладами (основна група) та 86 практично здорових дітей (група порівняння). Результати дослідження. При аналізі отриманих результатів у дітей основної групи хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ) виявлено, в середньому, у 75,79±5,13%, що в 1,6 рази більше, ніж у дітей групи порівняння (47,15±4,02%, р<0,05). Виявлено, що у дітей з розумовою відсталістю поширеність ХКГ була найвищою і складала 90,42±5,96%, що майже в два рази більше відносно групи порівняння (р˂0,05), у дітей з синдромом Дауна – в 1,6 рази (р˂0,05), у дітей з аутизмом – майже в 1,3 рази (р˂0,05). При аналізі за нозологічними формами основного захворювання виявлено, що у дітей з затримкою психічного розвитку частота ХКГ була найвищою, у дітей з синдромом Дауна – майже в 1,2 рази нижчою у порівнянні з дітьми з розумовою відсталістю (р˂0,05), а у дітей з аутизмом – нижчою майже в 1,5 рази (р˂0,05). При цьому поширеність ХКГ у дітей з аутизмом була в 1,2 рази нижчою, ніж у дітей з синдромом Дауна (р˂0,05). Виявлено, що легкий ступінь важкості ХКГ найбільш часто діагностували серед дітей віком 13–15 та 16–18 років з аутизмом, натомість середній ступінь важкості ХКГ у віці 13–15 років частіше виявлено у дітей з синдромом Дауна, а у 16–18 років – у дітей з розумовою відсталістю. Тяжку форму ХКГ визначали у більшої кількості 13–15-річних дітей з розумовою відсталістю, але у віці 16–18 років цю форму більш часто діагностували у дітей з синдромом Дауна. Висновки. Таким чином, у дітей з різними психоневрологічними розладами спостерігається висока поширеність хронічного катарального гінгівіту. Частота та важкість перебігу хронічного катарального гінгівіту залежить від форми супутньої патології.
Посилання
Каськова Л.Ф., Попик К.М., Уласевич Л.П., Андріянова О.Ю., Кулай О.О. Вікові відмінності показників карієсу постійних зубів у дітей 6–16 років. Вісник проблем біології і медицини. 2019. №1 (149). С. 353–357.
Трубка І.О., Парпалей К.А., Корнієнко Л.В. Ранній карієс тимчасових зубів у дітей: ризики, профілактика, лікування. Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя». 2019 Січ; 2(447): 38–39. URL: https://healthua.com/newspaper/med_gaz_zu/40278-medichnagazeta-zdorovya-ukrani-21-storchchya-1-446-schen-2019-r,
Клітинська О., Зорівчак Т. Ретроспективний аналіз поширеності карієсу тимчасових зубів та його ускладнень у дітей Закарпатської області. Вісник стоматології. 2022. Т. 120, № 3. С. 98–103.
Котельбан А.В., Ратушняк А.І. Пародонтологічний статус у дітей Буковини. Вісник стоматології. 2022. Т. 45, №3 (120). С. 104–108.
Змарко Ю.К. Клінічно-патогенетичне обґрунтування використання нанотехнологічного гелю у комплексному лікуванні дітей із хронічним катаральним гінгівітом : автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.22. Львів, 2018. 20 c.
Хоменко Л.О., Остапко О.І., Біденко Н.В., Голубєва І.М., Воєвода О.О., Дуда О. В. Вплив стану організму на стоматологічні захворювання у дітей та підлітків. Медична наука України. 2016. Т. 12, № 1–2. С. 58–63.
Смоляр Н.І., Боднарук Н.І., Лисак Т.Ю., Ган І.В. Оцінка ураженості карієсом тимчасових зубів у дітей із соматичною патологією (огляд літератури). Український стоматологічний альманах. 2020. № 3. С. 53–61.
Godovanets O. I., Kitsak T. S. The periodontal tissue state in children of the juvenile age taking into consideration the general somatic factor. Клінічна та експериментальна патологія. 2022. Vol. 21, № 2 (80). P. 45–49
Чухрай Н.Л., Мусій-Семенців Х.Г., Дутко Г.З., Стадник У.О., Лисак Т.Ю. Клінічна оцінка ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей з олігофренією. Клінічна стоматологія. 2022. № 1. С. 38–45.
Назарян Р.С., Іскоростенська О.В. Показники гігієнічного статусу порожнини рота у дітей із синдромом Дауна. Медицина сьогодні і завтра. 2016. № 1. С. 105–109.
Ципан С.Б., Якубова І.І., Бардавіль Д.І., та ін. Поширеність захворювань тканин пародонта в дітейз розладами аутистичного спектру. Сучасна стоматологія. 2020. № 1. С. 78–85.
Приймак Х.В., Зорій І.А., Біденко Н.В. Стоматологічний статус у дітей з дитячим церебральним паралічем. Терапевтика. 2022. Т. 3, № 1. С. 35–40.
Скрипник Ю.В., Якубова І.І., Ісаєва Н.С. Поширеність карієсу зубів у дітей із затримкою психічного розвитку. Профілактична та дитяча стоматологія. 2016. № 1. С. 19–27.
Sohal AP. Oral health in children with cerebral palsy: A pediatric neurologist’s perspective. Asian J Oral Health Allied Sci. 2020. № 10(8). Р. 1–4.
Дутко Г.З. Взаємозв’язок захворювань пародонта з психосоматичною патологією у дітей. Клінічна стоматологія. 2015. № 3–4. С. 148.
Alkan A., Cakmak O., Yilmaz S., et al. Relationship between psychological factors and oral health status and behaviours. Oral Health Prev. Dent. 2015. Vol.13. P. 331–339. https://doi.org/10.3290/j.ohpd.a32679.
Choi J., Price J., Ryder S., et al. Prevalence of dental disorders among people with mental illness: An umbrella review. Australian & New Zealand Journal of Psychiatry. 2022. Vol.56 (Iss.8). Р. 949–963. https://doi.org/10.1177/00048674211042239.
Solanki J., Gupta S., Arya A. Dental caries and periodontal status of mentally handicapped institutilized children. J. Clin. Diagn. Res. 2014. Vol. 8 (Iss.7). P. 25–27. https://doi.org/10.7860/JCDR/2014/8983.4557.
