ГІГІЄНІЧНИЙ СТАТУС ПОРОЖНИНИ РОТА В ОСІБ 55-69 РОКІВ РІЗНИХ РЕГІОНАЛЬНИХ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ГРУП УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2523-420X/2025.4.9Ключові слова:
гігієна порожнини рота, особи зрілого та похилого віку, гігієнічні індекси, професійні чинники, регіональні особливості, гендерні відмінностіАнотація
Визначити рівень гігієни порожнини рота в осіб зрілого та похилого віку різних регіональних і професійних груп України та встановити регіональні, професійні й гендерні особливості гігієнічного статусу. Матеріали і методи. Обстежено 131 особу віком 55–69 років із різних регіонів України, які представляли медичні, офісні та промислові професійні групи, а також мешканців зони ендемічного флюорозу. Рівень гігієни порожнини рота оцінювали з використанням індексу Silness–Löe, індексу Stallard та показника зубного каменю відповідно до стандартних методик. Статистичну обробку результатів здійснювали з розрахунком середніх значень та їх стандартних похибок. Результати. Встановлено виражені регіональні та професійні відмінності гігієнічного статусу. Найбільш сприятливі показники гігієни визначено у співробітників медичного наукового закладу, тоді як найгірші — у працівників хімічного, металургійного та гірничодобувного виробництв. Для виробничих колективів характерним було не лише підвищене накопичення м’якого зубного нальоту, але й інтенсивна його мінералізація. У мешканців зони ендемічного флюорозу сформувався специфічний гігієнічний фенотип, що характеризувався помірним рівнем нальоту при високих показниках зубного каменю. Гендерний аналіз показав стабільно гірший гігієнічний статус у чоловіків у всіх обстежених групах. Висновки. Гігієнічний статус порожнини рота в осіб зрілого та похилого віку суттєво залежить від регіональних, професійних і гендерних чинників. Отримані результати свідчать про необхідність розробки дифе- ренційованих профілактичних програм, орієнтованих на групи підвищеного стоматологічного ризику.
Посилання
Diaz-García I., Hernández-Santos D., Diaz-Ramos J., Mendoza-Ruvalcaba N. Oral Health and Prevention in Older Adults [in book: Oral Health Care – An Important Issue of the Modern Society]. IntechOpen. 2022. DOI:DOI: 10.5772/intechopen.101043.
Nalçacı R., Erdemir E.O., Baran I. Evaluation of Oral Health Status and Factors Affecting it in the Elderly. Turk J Dent Hyg. 2025. № 5. Р. 9-15. DOI: 10.51847/qhrR8kz6ps.
Bolukbasi G., Dundar N. Oral health in older adults: current insights and tips. Journal of Gerontology and Geriatrics. 2024. № 72. Р. 96‑107. DOI: 10.36150/2499-6564-N700.
Reisine S., Schensul J.J., Salvi A, Grady J., Ha T., Li J. Oral health-related quality of life outcomes in a randomized clinical trial to assess a community-based oral hygiene intervention among adults living in low-income senior housing. Health Qual Life Outcomes. 2021. № 19 (1). Р. 227. DOI: 10.1186/s12955-021-01859-w.
Borg-Bartolo R., Roccuzzo A., Molinero-Mourelle P., Schimmel M., Gambetta-Tessini K., Chaurasia A. et al. Global prevalence of edentulism and dental caries in middle-aged and elderly persons: a systematic review and meta-analysis. J Dent. 2022. 127. 104335. DOI: 10.1016/j.jdent.2022.104335.
Almustafa N., Albulayhid A., Alshahrani A., Albeirouti S., Aldosari M., Alsaud M. et al. The Relationship Between Occupational Hazards and Oral Health in Different Professions. Journal of Posthumanism. 2025. № 5 (10). Р. 1-9. DOI 10.63332/joph.v5i10.3222.
Irie K., Tsuneishi M., Saijo M., Suzuki C., Yamamoto T. Occupational Difference in Oral Health Status and Behaviors in Japanese Workers: A Literature Review. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2022. № 19. 8081. DOI: 10.3390/ijerph19138081.
Strochenko Ye.O. The influence of environmental factors and working conditions on the dental morbidity of the population: a literature review. Вісник стоматології.2021. № 2 (115). С. 113-118. DOI: 10.35220/2078-8916-2021-40-2.20.
Abreu M., Cruz A., BorgesOliveira A.C., Martins R., Mattos F. Perspectives on Social and Environmental Determinants of Oral Health. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2021. № 18 (24). 13429. DOI 10.3390/ijerph182413429.
Al-Omoush S.A., Al-Tarawneh S., Abu-Awwad M., Sartawi S., Elmanaseer W., Alsoleihat F. Comparison of oral health indicators between two places of endemic dental fluorosis in Jordan. Saudi Dental Journal. 2020. № 33 (7). P. 707-712. DOI: 10.1016/j.sdentj.2020.04.004.
Rajeh M. Gender Differences in Oral Health Knowledge and Practices Among Adults in Jeddah, Saudi Arabia. Clinical, Cosmetic and Investigational Dentistry. 2022. № 14. Р. 235-244. DOI: 10.2147/CCIDE.S379171.
Su S., Lipsky M.S., Licari F.W., Hung M.
Comparing Oral Health Behaviours of Men and Women in the United States. Journal of Dentistry. 2022. № 122. 104157. DOI: 10.1016/j.jdent.2022.104157.
WHO Oral Health Surveys: Basic Methods. 5th Edition. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789241548649.
Терапевтична стоматологія: у 4 томах. – Том 3. Захворювання пародонта: підручник / М.Ф. Данилевський, А та ін.; за ред. А.В. Борисенка. Київ, Медицина, 2018. 624 с. https://nmuofficial.com/files/kaf88/books/danilevskiy-3.pdf.
Голованова І.А., Бєлікова І.В., Ляхова Н.О. Основи медичної статистики : навч. посібник для аспірантів та клінічних ординаторів. Полтава, 2017. 113 с. https://repository.pdmu.edu.ua/items/3d7e3785-6ead-44d3-9023-e4aae2b28c0c.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


