ЕКСПРЕС-ДІАГНОСТИКА ПЕРЕЛОМІВ ВИЛИЦЕОРБІТАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДУ ЕЛЕКТРООДОНТОДІАГНОСТИКИ

Анотація

При лікуванні хворих на травму вилицеорбитального комплексу великий вплив на кінцевий результат лікування надають терміни проведення оперативного втручання. Основною причиною несвоєчасної діагностики є наявність супутньої гематоми м’яких тканин вилицьової та підочноямкової областей, яка маскує кісткову деформацію вилицевої області. Як правило, через 7-10 днів після травми гематома усувається самостійно, але оптимальні терміни для оперативного лікування перелому вже втрачені. Мета роботи. Ми поставили собі завдання розробити простий, доступний метод діагностики перелому вилицеорбитального комплексу, який може застосувати будь-який лікар загальний стоматолог. До того ж запропонована методика дозволяє проводити диференціальну діагностику між переломом та гематомою вилицевої області. Наша методика також дозволяє для діагностики використовувати зуби не лише на боці травми, а й на здоровому боці (завдяки явищу реперкусії). Матеріали і методи дослідження. Нами обстежено 63 хворих з травмою віліцеорбітального комплексу та 42 пацієнти з ізольованою гематомою м’яких тканин підочно- ямкової та (або) вилицевої області. Дослідження проводили за стандартною методикою. Використовували апарат ЕОМ-3. В обох групах дослідженню піддавалися всі інтактні зуби верхньої щелепи як на хворій, так і на здоровій стороні. В області кожного зуба замір проводився тричі і записували середнє значення. Отримані дані було розбито на підгрупи згідно з номером зуба та кількістю доби давності травми. З цих даних було сформовано ряди динаміки. Отримані дані було оброблено із застосуванням критерія Колмогорова-Смирнова, регресійного статистичного аналізу, критерія Неймана. Обчислення виконано із застосуванням програм Microsoft Exel , Math Cad. Результати дослідження. Результатом проведеної роботи стало отримання формули функціональної залежності значення чутливості зуба від часу, що минуло від дня травми. Загальна формула цієї функціональної залежності має вигляд Y=a*x^b*2.718282^(c*x), де Y – числове значення чутливості зуба в задану добу з дня травми; a, b, c – параметри рівняння; x – змінна, яка задає кількість діб від дня травми; 2,718282-і (основа натурального логарифму). Перевагою обраної функціональної залежності є зміна конфігурації лінії регресії залежно від величини та знаку параметрів рівняння, що дозволило кількісно описати виявлені залежності. В роботі наводяться формули для кожного зуба на верхній челюсті як на здоровому боці, так і на боці травми. Вони дозволяють обчислити значення електрозбудливості у різні терміни після травми і таким чином провести об’єктивну діагностику перелому вилицеорбітального комплексу, а також диференціальну діагностику з гематомою вилицевої та підочноямкової областей. Методика дозволяє об’єктивно діагностувати наявність перелому в будь-якому стоматологічному закладі у різні рядки з моменту отримання травми. Висновки. Розроблено просту, ефективну, доступну методику діагностики перелому вилицеорбітального комплексу, яка може застосовуватись лікарем стоматологом у будь яких умовах, не потребує коштовного обладнання, дозволяє проводити діагностику при наявності вторинних дефектів зубного ряду