ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КИСЛОТНИХ НАПОЇВ НА РЕЗИСТЕНТНІСТЬ ЕМАЛІ ЗУБІВ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2523-420X/2026.1.6Ключові слова:
емалі, карієс, гіперестезія зубів, індекс КПВ, ICDAS II.Анотація
Мета дослідження. Оцінити вплив кислотних напоїв на резистентність емалі зубів шляхом клінічного та експериментального дослідження, а також визначити взаємозв’язок між частотою їх вживання, станом твердих тканин зубів, рівнем гіперестезії та карієсрезистентністю. Методи дослідження. Досліджено вплив кислотних підсолоджених напоїв на стан твердих тканин зубів та резистентність емалі у молодих осіб. Обстежено 50 пацієнтів віком 18–25 років, які були розподілені на основну групу (33 особи, що регулярно вживають газовані підсолоджені напої) та групу порівняння (17 практично здорових осіб, які не вживають такі напої). Клінічне обстеження включало збір анамнезу, оцінку гігієнічного стану порожнини рота за індексом Федорова–Володкіної, визначення індексів карієсу (КПВ), використання критеріїв ICDAS II, а також оцінку гіперестезії зубів за індексами інтенсивності та розповсюдженості. Отримані дані дозволяють оцінити взаємозв’язок між тривалістю вживання кислотних напоїв та змінами резистентності емалі зубів, що має важливе значення для профілактики карієсу та некаріозних уражень твердих тканин зубів. Висновки: У роботі вперше проведено комплексну оцінку впливу регулярного вживання кислотних підсолоджених газованих напоїв на резистентність емалі зубів у осіб молодого віку. Встановлено особливості клінічних змін твердих тканин зубів залежно від тривалості споживання таких напоїв, зокрема їх зв’язок із розвитком початкових каріозних уражень, ерозій емалі та гіперестезії зубів. Уперше в досліджуваній вибірці молодих осіб проведено комплексне використання клінічних індексів (КПВ, ICDAS II, гігієнічного індексу Федорова–Володкіної) та індексів гіперестезії для оцінки змін резистентності емалі. Отримані результати розширюють уявлення про роль харчових кислотних факторів у розвитку демінералізаційних процесів твердих тканин зубів та можуть бути використані для вдосконалення профілактичних заходів, спрямованих на підвищення резистентності емалі
Посилання
Carvalho, T.S., Colon, P., Ganss, C. et al. (2015). Consensus report of the European Federation of Conservative Dentistry: erosive tooth wear‒diagnosis
and management. Clin Oral Invest, 19, 1557–1561. DOI:10.1007/s00784-015-1511-7
Schlueter, N., Luka B. (2018). Erosive tooth wear – a review on global prevalence and on its prevalence in risk groups. Br Dent J, 224, 5, 364-370. DOI: 10.1038/sj.bdj.2018.167
West, N.X., Joiner, A. (2019). Enamel mineral loss. J Dent, 90, 103114. DOI: 10.1016/S0300-5712(14)50002-4
Shellis, R.P., Featherstone, J.D.B., Lussi, A. (2019). Understanding the chemistry of dental erosion. Monogr Oral Sci, 25, 163-179. DOI: 10.1159/000359943.
Amaechi, B.T. (2019). Remineralization therapies for initial caries lesions. Curr Oral Health Rep, 6, 2, 89-97. DOI: 10.1007/s40496-015-0048-9
Zimmer, S., Kirchner, G., Bizhang, M., Benedix, M. (2015). Influence of various acidic beverages on tooth erosion. Evaluation by a new method. PLoS One, 10(6), e0129462. DOI: 10.1371/journal.pone.0129462.
Buzalaf, M.A., Magalhães, A.C., Wiegand, A. (2014). Alternatives to fluoride in the prevention and treatment of dental erosion. Monogr Oral Sci, 25, 244-52. DOI: 10.1159/000360557.
Lussi, A., Carvalho, T.S. (2015). The future of fluorides and other protective agents in erosion prevention. Caries Res, 49(1), 18-29. DOI: 10.1159/000380886
Bartlett, D. W., O’Toole, S. (2020). Tooth wear and prevention strategies. Br Dent J, 2, 228, 73-78. DOI: 10.1111/jopr.13312
Dawes C., Pedersen A. M. L., Villa A. et al. (2015). The functions of human saliva. J Dent Res, 2(98), 123-133. DOI: 10.1016/j.archoralbio.2015.03.004
Sreebny, L.M. (2000). Saliva in health and disease: an appraisal and update. Int Dent J,50(3),140-61. DOI: 10.1111/j.1875-595x.2000.tb00554.x.
Kumar, N., Amin, F., Dahri, W.M., Khan, S., Zaidi, H. et al. (2024). Impact of acidic beverages on composition and surface characteristics of human teeth:
scanning electron microscopic, stereomicroscopic and energy dispersive x-ray analyses. BMC Oral Health, 24(1),837. DOI: 10.1186/s12903-024-04491-4
Carvalho, T.S., Baumann, T., Lussi, A. (2016). Does erosion progress differently on teeth already presenting clinical signs of erosive tooth wear than on sound teeth? An in vitro pilot trial. BMC Oral Health, 17(1),14. DOI: 10.1186/s12903-016-0231-y
Amaechi, B.T. (2015). Remineralization strategies for early enamel lesions. Curr Oral Health Rep, 2:95–101. DOI: 10.1007/s40496-015-0048-9
Peter Lingstro, Anna-Karin Holm, Ingegerd Mejaare, Svante Twetman, Birgitta Soede et al. (2003). Dietary factors in the prevention of dental caries: a
systematic review. Acta odontol scand, 61, 321-340. DOI: 10.1080/00016350310007798
Schlueter, N., Tveit, A. B. (2021). Prevalence of erosive tooth wear worldwide. J Dent, 104, 103534. DOI: 10.1159/000543785
Mulic, A., Tveit, A.B., Songe, D., Sivertsen, H., Skaare, A.B. (2012). Dental erosive wear and salivary flow rate in physically active young adults. BMC Oral Health, 12, 8. DOI: 10.1186/1472-6831-12-8
Epple M., Enax J., Meyer F. (2022). Prevention of Caries and Dental Erosion by Fluorides-A Critical Discussion Based on Physico-Chemical Data and
Principles. Dent. J, 10(1), 6. DOI: 10.3390/dj10010006
Skalsky, Jarkander, M., Grindefjord, M., Carlstedt, K. (2018). Dental erosion, prevalence and risk factors among a group of adolescents in Stockholm County. Eur Arch Paediatr Dent, 19(1), 23-31. DOI: 10.1007/s40368-017-0317-5..
Amaechi, B.T. (2015). Dental erosion and its clinical management. Berlin, Germany: Springer publishers. Berlin, Germany: Springer. DOI: 10.1007/978-3-319-13993-7
Malik, V.S., Hu. F.B. (2011). Sugar-sweetened beverages and health: where does the evidence stand? Am J Clin Nutr, 94(5), 1161-2. DOI: 10.3945/ajcn.111.025676
Bleich S. N., Vercammen K. A. (2018). The negative impact of sugar-sweetened beverages on children’s health: an update of the literature. BMC Obes, Vol. 5. P. 6. DOI:10.1186/s40608-017-0178-9
Rosinger, A., Herrick, K., Gahche, J. (2019). Sugarsweetened beverage consumption among youth. NCHS Data Brief, 271, 1-8.
Han E, Powell LM. (2013). Consumption patterns of sugar-sweetened beverages in the United States. J Acad Nutr Diet, 113(1), 43-53. DOI: 10.1016/j.
jand.2012.09.016.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
