ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗНИКІВ СТРЕС-ФАКТОРІВ У РОТОВІЙ РІДИНІ ПАЦІЄНТІВ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ МЕХАНІЗМУ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОЇ РЕАКЦІЇ ОРГАНІЗМУ НА ЗНІМНІ ПЛАСТИНКОВІ ПРОТЕЗИ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2523-420X/2026.1.13Ключові слова:
знімні пластинкові зубні протези, адаптація, психодіагностичні тести, кортизол слиніАнотація
Мета дослідження: вивчити особливості порушення процесу адаптації до знімних пластинкових зубних протезів шляхом оцінки рівня особистісної та реактивної тривожності за методикою тесту Спілбергера–Ханіна та визначення рівня кортизолу в слині як біохімічного маркера стрес-реакції. Матеріали та методи. У 2024–2026 рр. обстежено 100 пацієнтів віком 60–75 років, які звернулися до стоматологічних закладів м. Харкова та кафедри ортодонтії, ортопедичної та хірургічної стоматології Харківського національного медичного університету. Основну групу становили 66 осіб із серцево-судинними захворюваннями, яких поділено на дві підгрупи: первинне протезування (n=33) та повторне протезування (n=33). Контрольну групу склали 34 пацієнти без серцево- судинної патології. Психоемоційний стан оцінювали за допомогою тесту Спілбергера–Ханіна. Рівень кортизолу слини визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу (ІФА). Статистичну значущість приймали при p<0,05. Результати. У пацієнтів із серцево-судинною патологією при повторному протезуванні встановлено достовірно вищі показники ситуативної (45,09 ± 1,27 бала) та особистісної тривожності (53,39 ± 1,26 бала) порівняно з первинним протезуванням (34,82 ± 0,85 та 33,24 ± 1,01 бала відповідно; p<0,001). Рівень кортизолу слини також був найвищим у цій підгрупі (19,5 ± 0,73 нмоль/л), нижчим при первинному протезуванні у пацієнтів із серцево- судинною патологією (16,66 ± 0,89 нмоль/л) та найнижчим у контрольній групі (12,52 ± 0,64 нмоль/л). Виявлено зростання показників психоемоційного напруження та кортизолу від соматично здорових осіб до пацієнтів із супутньою патологією при повторному протезуванні. Висновки: психоемоційний стан є важливим чинником адаптації до знімних пластинкових протезів. У пацієнтів із серцево-судинною патологією встановлено достовірно вищі показники ситуативної та особистісної тривожності, особливо при повторному протезуванні (p<0,001). Зростання тривожності супроводжується підвищенням рівня кортизолу слини, що може слугувати прогностичним маркером адаптації до ортопедичних конструкцій
Посилання
Левчук Н.М. Здоров’я і тривалість життя в Україні у контексті формування передумов інноваційної зайнятості інноваційної. Демографія та соціальна економіка. 2017. №1 (29). С. 54–65. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/dse_2017_1_6.
Puturidze S., Margvelashvili M., Bilder L., Kalandadze M., Margvelashvili V. Relationship between general health, oral health and healthy lifestyle in elderly population (review). Georgian medical news. 2018. P. 17–21.
Курило І.О. Демографічне старіння у столиці України, його особливості та сучасні виклики. Демографія та соціальна економіка. 2020. Т. 41, №3. С. 17–36. DOI: 10.15407/dse2020.03.017
Біда О.В., Біда О.В. Характер змін стоматологічного здоров’я, обумовлених частковою втратою зубів у осіб різних вікових груп. Вісник
стоматології. 2023. Т. 124, № 3. С. 15–22. DOI: 10.35220/2078-8916-2023-49-3.3
Макєєв В.Ф., Гуньовський Я.Р. Особливості адаптації пацієнтів до часткових знімних протезів на основі динамічного вивчення стану слизової оболонки порожнини рота в нових умовах функціонування. Сучасна стоматологія. 2022. Т. 111, № 3-4. С. 33. DOI: 10.33295/1992-576x-2022-3-33
Refaat M.M., Al-Shareeda N.A., Hussain A.M. The incidence of different removable partial denture cases related to age, gender and archin a distinct population in Iraq. Annals of tropical medicine and public health. 2020. Т. 23, №13. DOI: 10.36295/asro.2020.231345.
Adler S., Kistler S., Kistler F. Compression-moulding rather than milling: a wealth of possible applications for high performance polymers. Quintessenz Zahntechnik. 2013. №39. Р. 376- 384.
Elif Aydogan Ayaz, Rukiye Durkan, Ays¸egul Koroglu, Bora Bagis. Comparative effect of different polymerization techniques on residual monomer and
hardness properties of PMMA-based denture resins. Journal of applied biomaterials & functional materials. 2014. Т. 12, №3. С. 228–233. DOI: 10.5301/jabfm.5000199.
Stephen D. Campbell, Lyndon Cooper, Helen Craddock et al. Removable partial dentures: the clinical need for innovation. The Journal of prosthetic dentistry.
Т. 118, №3. С. 273–280. DOI: 10.1016/j.prosdent.2017.01.008.
Мащенко І.С., Самойленко І.А., Чередник Д. О. Дентальна імплантація у хворих на генералізований пародонтит (реабілітаційні заходи, тактика та особливості передопераційної підготовки : монографія). Дніпро : LAP LAMBERT Academic Publishing, 2019. 197 с. URL: https://repo.dma.dp.ua/4095/.
Дворник В.М. Сучасні погляди на механізм адаптації до різних конструкцій зубних протезів. Дентальні технології. 2008. №3. С. 29–31.
Дорошенко О.М. Вплив комплексу лікувально-профілактичних заходів на прискорення процесів адаптації до знімних протезів. Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. Київ, 2018. С. 310–316.
Strete E.G., Bodo C.R., Cîmpian D.-M., Corodan Comiati M.D. et al. Patient anxiety in orodental procedures: a retrospective observational study of
biopsychosocial aspects. Behavioral sciences. 2026. Т.16, №1. С. 108. DOI: 10.3390/bs16010108.
Selye H. The alarm reaction, the general adaptation syndrome, and the role of stress and of the adaptive hormones in dental medicine. Oral surgery, oral medicine, oral pathology. 1954. Т.7, №4. С. 355–367. DOI: 10.1016/0030-4220(54)90142-5.
Радченко О.М. Теорія стресу та філософські погляди Ганса Сельє: значення для сучасної медицини. Спеціалізований медичний портал Health-ua.com. 2022. URL: https://surl.li/wqjdek
Тарасенко Л.М., Петрушанко Т.А. Стрес та пародонт. Полтава,1999. 192 с.
Chu B., Marwaha K., Sanvictores T., Awosika A.O., Ayers D. Physiology, Stress Reaction. StatPearls. StatPearls Publishing. 2024. In: StatPearls [Internet]
Gilbert P.M., Weaver V.M. Cellular adaptation to biomechanical stress across length scales in tissue homeostasis and disease. Seminars in cell & developmental biology. 2017. Т. 67. С. 141–152. DOI: 10.1016/j.semc db.2016.09.004.
Decker A., Askar H., Tattan M., Taichman R., Wang H.L. The assessment of stress, depression, and inflammation as a collective risk factor for periodontal
diseases: a systematic review. Clin Oral Investig. 2020. №24(1). Р. 1-12. DOI: 10.1007/s00784-019-03089-3.
Bell J.M., Mason T.M., Buck H.G., Tofthagen C.S., Duffy A.R. et al. Challenges in Obtaining and Assessing Salivary Cortisol and α-Amylase in an Over 60 Population Undergoing Psychotherapeutic Treatment for Complicated Grief: Lessons Learned. Clin Nurs Res. 2021. №30(5). Р. 680-689. DOI: 10.1177/1054773820973274.
El-Farhan N., Rees D.A., Evans C. Measuring cortisol in serum, urine and saliva – are our assays good enough? Annals of clinical biochemistry. 2017. Т. 54,
№3. С. 308–322. DOI: 10.1177/0004563216687335.
Chojnowska S., Ptaszyńska-Sarosiek I., Kępka A., Knaś M., Waszkiewicz N. Salivary Biomarkers of Stress, Anxiety and Depression. J Clin Med. 2021. №10(3).
Р. 517. DOI: 10.3390/jcm10030517
Tikhonova S., Booij L., D’Souza V., Crosara K.T.B., Siqueira W.L., Emami E. Investigating the association between stress, saliva and dental caries: a scoping review. BMC Oral Health. 2018. №18(1). Р. 41. DOI: 10.1186/s12903-018-0500-z.
Ball J., Darby I. Mental health and periodontal and peri-implant diseases. Periodontology 2000. 2022. №90(1), DOI: 10.1111/prd.12452.
Giacomello G., Scholten A., Parr M.K. Current methods for stress marker detection in saliva. Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis.
Т. 191. С. 113604. DOI: 10.1016/j.jpba.2020.113604 .
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
