ПОШИРЕНІСТЬ КАРІЄСУ ПОСТІЙНИХ ЗУБІВ У ДІТЕЙ 9-17 РОКІВ ІЗ ХВОРОБАМИ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ

Анотація

Ураженість зубів карієсом у світі є високою. За даними ВООЗ (2022) нелікований карієс діагностовано у третини населення планети. Особливе занепокоєння серед науковців викликає висока поширеність карієсу серед дитячого населення, яка у світі коливається в межах 36,5-90,00 %. В Україні за даними численних досліджень поширеність карієсу постійних зубів серед дітей 6-18 років знаходиться в межах 42-96 % при інтенсивності каріозного ураження 0,07-6,5 зуба. За даними численних досліджень підтверджено значно вищу ураженість зубів карієсом у дітей з соматичною патологією. Серед неінфекційних захворювань вагоме місце займають хвороби шлунково-кишкового тракту, поширеність яких у дітей з віком зростає. В сучасній науковій літературі є дослідження, які свідчать про зв’язок між захворюваннями ШКТ та карієсом зубів. Однак, на тлі зростання, як стоматологічної захворюваності, так і захворювань ШКТ у дітей, вважаємо актуальним комплексне і поглиблене вивчення даної проблематики. Тому, мета нашого дослідження: оцінити ураженість твердих тканин зубів у дітей із захворюваннями ШКТ. Матеріали і методи: Для досягнення поставленої мети обстежено 98 дітей віком 9-17 років із захворюваннями ШКТ, які склали основну групу (серед них – 40 дітей 9-12 років, та 58 дітей 13-17 років) та 87 умовно здорових дітей, які увійшли до групи порівняння (33 дітей віком 9-12 років, та 54 дитини 13-17 років). Дітей обстежували у гастроентерологічному відділенні КНМ «Клінічний центр дитячої медицини» з урахуванням основних положень Гельсінської декларації з біомедичних досліджень (Сеул, 2008 р.). Для проведення обстежень була отримана інформована згода батьків. Визначали поширеність (у %) та інтенсивність карієсу постійних зубів за індексом КПВ. Результати дослідження опрацьовані статистично із використанням критерію Стьюдента. Наукова новизна. Виявлено вищу поширеність карієсу постійних зубів серед обстежених 9-17-річних дітей із захворюваннями ШКТ, що склала 94,90±2,22 %, ніж у дітей групи порівняння (79,31±4,34 %) при інтенсивності каріозного процесу 4,48±0,68 зуба та 2,58±0,40 зуба, відповідно. Виявлено чітку тенденцію до зростання з віком кількості дітей з карієсом постійних зубів у обох досліджуваних групах при значно вищих значеннях у дітей із захворюваннями ШКТ. У дітей групи порівняння інтенсивність карієсу зросла на 33,76 %, а у дітей основної групи – на 35,41 %. При аналізі структури індексу КПВ у дітей основної групи найбільшою є частка «К», яка у 2,24 раза більша, ніж частка «П» та у 2,84 раза більша по відношенню до даного показника дітей групи порівняння. У дітей групи порівняння на 41,62 % більшою є частка «П», ніж частка «К» та на 26,00 % більша, ніж у дітей основної групи. У дітей з захворюваннями ШКТ виявлено 0,33±0,07 видалених зуба, що у 4,12 раза більше, ніж у дітей групи порівняння (0,08±0,02 зуба). Також встановлено, що на одну дитину із захворюванням ШКТ припадає 0,68±0,11 зуба з ускладненою формою, тоді, як у дітей групи порівняння – 0,11±0,05 зуба. Висновки. Результати дослідження свідчать про вищу ураженість карієсом постійних зубів у дітей 9-17 років із захворюваннями ШКТ по відношенню до дітей групи порівняння. Отримані результати можуть свідчити про наявність впливу даної соматичної патології на розвиток та перебіг карієсу зубів, що потребує подальшого комплексного дослідження.