КСЕРОСТОМІЯ В ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ У СТОМАТОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2523-420X/2026.2.24Ключові слова:
ксеростомія, гіпосалівація, слина, загоєння ран, хірургічна стоматологія, дентальна імплантація, післяопераційні ускладнення, особи похилого віку, старіння.Анотація
Мета дослідження. Узагальнити сучасні дані наукової літератури щодо ролі ксеростомії як фактора ризику післяопераційних ускладнень у стоматології, проаналізувати її вплив на перебіг репаративних процесів та обґрунтувати доцільність оцінки функціонального стану слинних залоз при плануванні стоматологічних хірургічних втручань. Матеріали та методи. Проведено аналіз, узагальнення та систематизацію сучасних наукових публікацій, пошук яких здійснювали в міжнародних наукометричних базах даних PubMed, Scopus, ResearchGate та Google Scholar з використанням відповідних ключових слів. До аналізу включено сучасні систематичні огляди, метааналізи, клінічні дослідження та консенсусні документи, опубліковані переважно у 2021-2026 рр. Результати. Проаналізовано сучасні уявлення щодо причин розвитку ксеростомії у осіб похилого віку, серед яких провідне значення мають вікові інволютивні зміни слинних залоз, поліпрагмазія, серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, менопауза та променева терапія. Узагальнено дані про роль слини у підтриманні місцевого гомеостазу та механізми негативного впливу гіпосалівації на перебіг післяопераційного періоду. Показано, що ксеростомія супроводжується порушенням мікробіологічної рівноваги, зниженням ефективності місцевого імунного захисту, уповільненням репаративних процесів, підвищенням ризику альвеоліту, периімплантного мукозиту, периімплантиту, порушення остеоінтеграції імплантатів та кісткової регенерації після кістковопластичних операцій. Представлено узагальнену схему патогенетичного впливу ксеростомії на розвиток післяопераційних ускладнень у стоматологічній хірургії. Висновки. Ксеростомію доцільно розглядати як потенційно модифікований фактор ризику післяопераційних ускладнень у пацієнтів похилого віку. Оцінка функції слинних залоз і своєчасна корекція гіпосалівації можуть сприяти оптимізації репаративних процесів та покращенню результатів стоматологічної реабілітації.
Посилання
The World Health Organization. October 2025. Ageing and health. Access address: https://www.who.int/ news-room/fact-sheets/detail/ageing-and-health.
Bolukbasi, G., & Dundar, N. (2024). Oral health in older adults: current insights and tips. Journal of Gerontology and Geriatrics, 72, 96-107. DOI: 10.36150/2499-6564-N700.
Huang, X., Kang, L., & Bi, J. (2025). Epidemiology of oral health in older adults aged 65 or over: prevalence, risk factors and prevention. Aging Clin Exp Res, 37, 193. DOI: 10.1007/s40520-025-03110-8.
Jalaawi, W., Selmi, J., Bouguezzi, A., & Farhan, H. (2024). Prevalence of Xerostomia and Associated Risks Factors Among Medically Compromised Persons. J Nat Sc Biol Med, 15, 15-27. DOI: 10.4103/jnsbm. JNSBM_15_1_2.
Poudel, S., Kafle, P., Pandey, P., Thapa, P., Baral, A., Ghimire, S., & Subedi, B. (2025). Impact of xerostomia on dental treatment outcomes: a systematic review. Research Square. DOI:.21203/rs.3.rs-7614524/v1.
Santos, I.C., Dias, A.R., Maximiano, J., Manso, A.C., Polido, M., Proença, L., Mendes, J.J., & Canhão, H. (2023) Hyposalivation and Xerostomia: Prevalence and Associated Factors in the Elderly. Medical Sciences Forum, 22 (1), 33. DOI: 10.3390/msf2023022033.
Kapourani, A., Kontogiannopoulos, K.N., Manioudaki, A.E., Poulopoulos, A.K., Tsalikis, L., Assimopoulou, A.N., & Barmpalexis, P. (2022). A Review on Xerostomia and Its Various Management Strategies: The Role of Advanced Polymeric Materials in the Treatment Approaches. Polymers (Basel), 22, 14 (5), 850. DOI: 10.3390/polym14050850.
Jacob, L.E., Krishnan, M., Mathew, A., Mathew, A.L., Baby, T.K., & Krishnan, A. (2022). Xerostomia – A Comprehensive Review with a Focus on Mid-Life Health. J Midlife Health. 13 (2), 100-106. DOI: 10.4103/ jmh.jmh_91_21.
Sutarjo, F.N., Rinthani, M.F., Brahmanikanya, G.L., Parmadiati, A.E., Radhitia D., & Mahdani, F.Y. (2024). Common Precipitating Factors of Xerostomia in Elderly. Journal of Health and Allied Sciences, 14, 1. DOI: 10.1055/s-0043-1762916.
Ongko, F., How, K.Ch., & Halim, S. (2025). Aging Effect On Salivary Gland: A Review. Cendekia: Jurnal Ilmu Pengetahuan. 5. 636-644. DOI: 10.51878/cendekia. v5i2.4743.
Toan, N.K., & Ahn, S.G. (2021). Aging-Related Metabolic Dysfunction in the Salivary Gland: A Review of the Literature. Int J Mol Sci, 22 (11), 5835. DOI:. 3390/ ijms22115835.
Fornari, C.B., Bergonci, D., Stein, C.B., Agostini, B.A., & Rigo, L. (2021). Prevalence of xerostomia and its association with systemic diseases and medications in the elderly: a cross- sectional study. Sao Paulo Med J, 139 (04), 380-387. DOI: 10.1590/1516-3180.2020.0616.R3.1902021.
Fernandes, M.S., Castelo, P.M., Chaves, G.N., Fernandes, J.P.S., Fonseca, F.L.A., Zanato, L.E., & Gavião, M.B.D. (2021). Relationship between polypharmacy, xerostomia, gustatory sensitivity, and swallowing complaints in the elderly: A multidisciplinary approach. J Texture Stud, 52 (2), 187-196. DOI: 10.1111/jtxs.12573.
Proctor, G.B. & Shaalan, A.M. (2021). Disease- Induced Changes in Salivary Gland Function and the Composition of Saliva. Journal of Dental Research, 100. 002203452110048. DOI: 10.1177/00220345211004842.
Kohler, J. (2023). Salivary gland disorders: A comprehensive analysis in oral pathology. J Oral Med Surg, 6 (4), 157. https://surl.li/nzdvzl
Klimiuk, A., Zalewska, A., Knapp, M., Sawicki, R., Ładny, J.R., & Maciejczyk, M. (2021). Salivary Gland Dysfunction in Patients with Chronic Heart Failure Is Aggravated by Nitrosative Stress, as Well as Oxidation and Glycation of Proteins. Biomolecules, 11 (1), 119. DOI: 10.3390/biom11010119.
Klimiuk, A., Zalewska, A., Knapp, M., Skutnik- Radziszewska, A. & Maciejczyk, M. (2022). Could inflammation contribute to salivary gland dysfunction in patients with chronic heart failure? Front. Immunol, 13, 1005981. DOI: 10.3389/fimmu.2022.1005981.
Trichkovska, L., Zlatanovska, K., & Prosheva Pelivanova, L. (2025). Xerostomia In Patients With Type 2 Diabetes Melitus Wearing Complete And Partial Acrylic Dentures – A Literature Review. KNOWLEDGE – International Journal, 71 (4), 403-407. https://ojs.ikm.mk/ index.php/kij/article/view/7670.
Sánchez Garrido, I., Ramírez, L., Muñoz Corcuera, M., Garrido, E., Sánchez, L., Martínez Acitores, M.L., Hernández, G. & López-Pintor, R.M. (2024). Xerostomia and Salivary Dysfunction in Patients With Diabetes Mellitus. A Cross-Sectional Study. J Oral Pathol Med, 53, 622-636. DOI: 10.1111/jop.13583.
García-Alfaro, P., Pérez-López, F.R., Martínez, S.G., & Rodríguez, I. (2025). Xerostomia and oral health- related quality of life in peri– and postmenopausal women. Maturitas, 197, 108268. DOI: 10.1016/ j.maturitas.2025.108268.
Labunet, A., Objelean, A., Kui, A., Rusu, L., Vigu, A., & Sava S. (2025). Oral Manifestations in Menopause – A Scoping Review. Medicina, 61 (5), 837. DOI: 10.3390/ medicina61050837.
Alnaeem M.M., Darwish S.K., & Nashwan, A.J. (2025). Radiation-induced xerostomia in head and neck cancers: a comprehensive review for burden and impact on nutrition, sleep, and quality of life. Discover Medicine, 2 (1), 1-22. DOI: 10.1007/s44337-025-00362-1.
Warwas, B., Cremers, F., Gerull, K., Leichtle, A., Bruchhage K.L., Hakim S.G., Schild, SE. & Rades D. (2022). Risk Factors for Xerostomia Following Radiotherapy of Head-and-Neck Cancers. Anticancer Research, 42, 2657-2663. DOI: 10.21873/anticanres.15743. 24. Wallace, H.A., Basehore, BM., & Zito, P.M. (2023). Wound Healing Phases. StatPearls https://www.ncbi.nlm. nih.gov/books/NBK470443.
Muna A., Mohammed, A., Bil, S., Ahmed, K., & Hussam, E. (2021). Role of Saliva in Healing Process of Cutaneous Wounds. International Journal of Drug Delivery Technology, 11 (3), 354-1007. DOI: 10.25258/ ijddt.11.3.60.
Nur Azizah, S., Mustajib, M., Agustiar, A., & Akmalia, H. (2021). Kajian Etnosains Pada Potensi Penggunaan Saliva untuk Penyembuhan Luka Ringan di Lampung. Al-Hayat: Journal of Biology and Applied Biology, 4, 43-54. DOI: 10.21580/ah.v4i1.7982.
Hapsari Putri, A., Wira Cahyani Sukma, A., & Tantiana (2024). The effect of topical saliva application as a factor to accelerate wound healing: A review article. World Journal of Advanced Research and Reviews, 21 (03), 1986–1990. DOI: 10.30574/wjarr.2024.21.3.0832.
Mohn, C., Steimetz, T., Surkin, P., Fernández- Solari, J., Elverdin, J., & Guglielmotti, M. (2015). Effects of saliva on early post-tooth extraction tissue repair in rats. Wound Repair and Regeneration. 23. 10.1111/wrr.12271.
Rado Castillo, D.R., Sauñe Intriago, A.Ñ., Garay Gamboa, H.S., Cabrera Munares, K., & Valenzuela Ramos, M.R. (2023). The importance of saliva for oral health. Journal World Health, 4 (2), 26-41. DOI: 10.47422/ whj.v4i2.40
Sulistiani, S., Bachtiar, E., & Bachtiar, B.M. (2025). Biomolecules derived from salivary exosomes encapsulated in chitosan for bone regeneration in alveolar osteitis: A systematic review. Narra J, 5, DOI: 10.52225/ narra.v5i3.2877.
Ortega Cadenaa, Y., Cáceres Medinaa, E., Delgado Saccacoa B.F., & Flores Zegarraa B.E., Valenzuela Ramos, R. (2023). Prevalence and types of allergy in patients with titanium implants. (2023). Journal World Health, 4(2), 02-18. DOI: 10.47422/whj.v4i2.38
Ebenezer, V., Ramalingam, B., & Elumalai, M. (2019). Role of Saliva in the Osseointegrated Implants – A Review Article. Indian Journal of Public Health Research & Development, 10, 2110. DOI: 10.37506/v10/i12/2019/ ijphrd/192308.
Kunrath, M., & Dahlin, C. (2024). The Impact of Early Saliva Interaction on Dental Implants and Biomaterials for Oral Regeneration: An Overview. International Journal of Molecular Sciences, 23. DOI: 10.3390/ijms23042024.
Li, L., Xu, J., Ye, C., Zhou, Y., Yan, F., Chen, Z., & Xiao, Y. (2026). Biomaterials-based strategy for dental-oral tissue regeneration: current clinical application, laboratory development, and future direction. Biomaterials, 326, 123714. DOI: 10.1016/j.biomaterials.2025.123714.
de Stavola, L. (2024). Saliva contamination and its impact on guided bone regeneration. Journal of Periodontal Research, 59 (6), 1195. DOI: 10.1111/jre.13318.
Choukroun, E., Parnot, M., Surmenian, J., Gruber, R., Cohen, N., Davido, N., Simonpieri, A., Savoldelli, C., Afota, F., & El Mjabber, H. (2024). Bone Formation and Maintenance in Oral Surgery: The Decisive Role of the Immune System – A Narrative Review of Mechanisms and Solutions. Bioengineering, 11 (2), 191. DOI: 10.3390/bioengineering11020191.
Sakamoto, Y., Tanabe, A., Moriyama, M., Otsuka, Y., Funahara, M., Soutome, S., Umeda, M., & Kojima, Y. (2022). Number of Bacteria in Saliva in the Perioperative Period and Factors Associated with Increased Numbers. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19 (13), 7552. DOI: 10.3390/ijerph19137552.
Sakamoto, Y., Moriyama, M., Tanabe, A., Funahara, M., Soutome, S., Imakiire, A., Umeda, M, & Kojima, Y. (2024). Effect of oral function and postoperative eating patterns on salivary bacterial counts in gastrointestinal tract surgery patients: A preliminary study. J Dent Sci, 19 (3), 1691-1698. DOI: 10.1016/j.jds.2023.11.007.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
