КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ГЕНДЕРНО- ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ РОЗЛАДІВ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПОЗИТИВНИМ ГАМБУРЗЬКИМ ТЕСТОМ

Анотація

Скронево-нижньощелепні розлади залишаються однією з найбільш складних та поширених патологій щелепно-лицевої ділянки. Тривалий субклінічний перебіг та мультифакторна природа оклюзійно-суглобових дисфункцій часто призводять до їх пізньої діагностики вже на стадії незворотних морфологічних змін у суглобі. Метою дослідження було проведення порівняльного аналізу клініко-епідеміологічної структури та визначення гендерно-вікових особливостей перебігу скронево-нижньощелепних розладів у пацієнтів на етапі первинної маніфестації оклюзійно- суглобової дисфункції (за критеріями позитивного Гамбурзького тесту) для обґрунтування диференційованих підходів до ранньої діагностики та комплексної реабілітації. Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-епідеміологічне обстеження 168 пацієнтів із позитивним Гамбурзьким тестом. Досліджуваних було розподілено на чоловічу (n=62) та жіночу (n=106) когорти, кожну з яких стратифіковано на дві вікові підгрупи: особи молодого віку (18-45 років) та пацієнти зрілого віку (46-59 років). Скринінг передбачав мануальну та інструментальну оцінку шести ключових параметрів біомеханіки зубощелепного апарату. Статистичну обробку та валідацію масивів даних (із застосуванням алгоритмів дисперсійного аналізу ANOVA) здійснювали у програмі «Statistica» 13.0. Результати. Встановлено, що незалежно від статі домінуючими симптомами дисфункції виступали артикулярні звукові феномени (72,58 % у чоловіків та 74,53 % у жінок) і міофасціальний біль (53,23 % та 61,32 % відповідно). При міжгруповому порівнянні статистично вірогідних відмінностей у частоті симптомів не виявлено, р>0,05, що свідчить про клінічну універсальність первинних проявів патології. Водночас, зафіксовано чітку тенденцію до прогресування симптоматики у старшій віковій групі обох статей: в 46-59 років частота позасуглобових проявів (цефалгія, оталгія) та явищ «заклинювання» щелепи зростала в 1,2-1,4 раза. Загальна частота та вираженість скарг стабільно превалювала у пацієнток жіночої статі. Висновки. Отже, в результаті проведеного дослідження встановлено, що основними клінічними маркерами маніфестації скронево-нижньощелепних розладів є артикулярні шуми та міофасціальний біль, при цьому встановлено чітку тенденцію до вікового прогресування патології з наростанням позасуглобових проявів в осіб 46-59 років, а також вищу частоту скарг у жінок, що вказує на вплив гендерно-вікових факторів та обґрунтовує необхідність застосування диференційованих алгоритмів гнатологічної реабілітації