РЕНТГЕНОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВЕРХНЬОЩЕЛЕПНИХ ПАЗУХ ТА КІСТКОВОГО РЕГЕНЕРАТУ ПІСЛЯ ПЛАСТИЧНОГО ЗАКРИТТЯ ПЕРФОРАЦІЙ МЕМБРАНИ ШНАЙДЕРА РІЗНИМИ СПОСОБАМИ ПІД ЧАС СУБАНТРАЛЬНОЇ АУГМЕНТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2523-420X/2026.3.8Ключові слова:
аутологічний фібриновий клей, збагачений тромбоцитами фібрин, колагенова мембрана, перфорація мембрани Шнайдера, місцева пластика, верхньощелепна аугментація, верхньощелепний синусит, рентгенологічне дослідженняАнотація
Пластичне закриття перфорації мембрани Шнайдера (МШ), яка виникла під час відкритого синус-ліфтингу, попереджує потрапляння остеопластичного матеріалу в просвіт верхньощелепного синуса й розвитку в ньому запального процесу. Використання компонентів з плазми крові пацієнтів, які мають адгезивні властивості (PRF, фібринового клею) дозволяє суттєво підвищити ефективність місцевої пластики колагеновою мембраною і знизити ризики появи післяопераційних ускладнень. Мета дослідження. За допомогою рентгенологічного дослідження вивчити у хворих, в яких проведено пластичне закриття перфорацій мембрани Шнайдера різними способами під час відкритого синус-ліфтингу, стан верхньощелепних пазух та субантральних кісткових регенератів. Матеріали і методи дослідження. Рентгенологічні дослідження верхньощелепних кісток проводили у 20 хворих, чоловіків та жінок віком від 40 до 65 років, в яких під час операцій відкритого синус-ліфтингу виникли перфорації МШ середніх чи великих розмірів. Всім хворим через 7 діб, 3 та 6 місяців після хірургічних втручань проводився рентгенологічний моніторинг стану верхньощелепних пазух та субантральних кісткових регенератів на дентальному конусно-променевому комп’ютерному томографі. В залежності від способів пластичного закриття перфорацій МШ, пацієнтів було поділено на дві клінічні групи: у першій групі (9 осіб) закриття дефектів слизових оболонок дна верхньощелепних пазух проводили резорбуючою коллагеновою мембраною «Ossix Plus» (Dentsply Sirona, США) й субантральні ділянки верхньощелепних кісток виповнювали ксеноостеопластичним матеріалом «Cerabone». У хворих другої клінічної групи (11 осіб) поверхню мембрани «Ossix Plus» намазували аутологічним фібриновим клеєм, а в остеопластичний матеріал пропорційно (1:1) вносили PRF. Результати дослідження та їх обговорення. Через 3 й 6 місяців післяопераційного періоду у 5 хворих першої клінічної групи, в яких проводилась пластика перфорацій МШ великих розмірів, рентгенологічно візуалізувались потовщення ушкоджених слизових оболонок верхньощелепних пазух різних розмірів. У цей час лише у 2 хворих другої клінічної групи виявлено легкі потовщення МШ. Міжгрупові рентгенологічні відмінності товщини МШ станом на 6 місяць спостережень були близькими до статистично значущих χ2 – 3,0392, р = 0,0813. Через 6 місяців післяопераційного періоду міжгрупова відмінність у частоті випадків вираженої вертикальної резорбції (більше 20 % від початкового рівня) субантральних кісткових регенератів була статистично значущою – χ2 = 6,1111, р = 0,0134. Висновки. При динамічному рентгенологічному моніторингу щелепно-лицевих ділянок у хворих, в яких проведено відкритий синус-ліфтинг, встановлено, що на вираженість післяопераційної запальної реакції у верхньощелепних пазухах впливає спосіб пластичного закриття перфорацій мембрани Шнайдера, а ефективність субантральної кісткової регенерації у складних випадках залежить від властивостей застосованих остеопластичних матеріалів. Застосування для місцевої пластики фібринового аутоклею й PRF для аугментації верхньощелепних кісток навіть у складних випадках – при значних розривах мембрани Шнайдера, дозволяє отримати необхідний гемостатичний й антифлогістичний ефекти, забезпечити оптимальні умови для репаративного остеогенезу
Посилання
Molina A. Sanz-Sánchez I., Sanz-Martín I. Complications in sinus lifting procedures: classification and management. Periodontology 2000. 2022. Vol. 88(1). P. 103–115. DOI: 10.1111/prd.12414
Tükel H.C., Tatli U. Risk factors and clinical outcomes of sinus membrane perforation during lateral window sinus lifting: analysis of 120 patients. Int J. Oral Maxillofac Surg. 2018. N 47(9). P. 1189–1194. DOI: 10.1016/j.ijom.2018.03.027
Delantoni A., Şengün D.N., Bayındır A., Orhan K. Risk factors, Consequences and Treatment Alternatives of Schneiderian Membrane Perforation: Case Report and Review of the Literature. ADO Klinik Bilimler Dergisi. Journal of Clinical Sciences. 2024. № 13(1). P. 256-263. DOI: 10.54617/adoklinikbilimler.1352345
Park W.B., Seol H.K., Shin S., Hong J.Y. Surgical Drainage and Simultaneous Sinus Floor Augmentation in Patients with Chronic Maxillary Sinusitis. Medicina. 2024. Vol. 60. P. 1256. DOI: 10.3390/medicina60081256
Youssef M.A, Krockow N., Pfaff J.A. Diagnostic reliability and accuracy of the hydraulic contrast lift protocol in the radiographic detection of sinus lift and perforation: ex vivo randomized split-mouth study in an ovine model. BDJ Open. 2024. Vol. 10. P. 6. DOI: 10.1038/s41405-024-00188-6
Robiony M., Tenani G., Sbuelz M., Casadei M. A simple method for repairing membrane sinus perforation. Open Journal of Stomatology. 2012. Vol. 2. P. 348 -351. DOI: 10.4236/ojst.2012.24059
Lee J-Y., Kwon J-J., Sandor G.K., Kim Y-D. Effectiveness of collagen membrane in the treatment of Schneiderian membrane perforation. Appl. Sci. 2019. Vol. 9 (7). P. 1514 -1516. DOI: 10.3390/app9071514
Devameena S., Dinesh D. S., Lakshmi Devi G., Shanmugavadivel G. Sinus Lift Procedures in Dental Implants: A Literature Review on Techniques, Recommendations, and Complications. Indian Journal of Dental Sciences. 2020. Vol. 12(3). P. 180-186. DOI: 10.4103/IJDS.IJDS_123_19
Xia L, Xu Z, Zou D. A retrospective comparative study of extensive sinus membrane perforations repairing using collagen membranes with pouch and nonpouch techniques. Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Pathology and Oral Radiology. 2025. Vol. 139(2). P. 166-176. DOI: 10.1016/j.oooo.2024.08.019.
Gandhi Y., Kheur M. Modified ‘Cul-De-Sac’ approach for management of a large perforation during maxillary sinus elevation (a case report). J. Oral Biol Craniofac Res. 2020. Vol. 10(4). P. 407- 411. DOI: 10.1016/j.jobcr.2020.07.002
Касіян Д.В., Мокрик О.Я. Застосування медичних адгезивів для закриття перфорації мембрани Шнайдера під час відкритого синус-ліфтингу (огляд літератури). Український стоматологічний альманах. 2023. № 3. С. 32 – 37. ISSN 2409-0255
Salgado-Peralvo A.O., Garcia-Sanchez A., Kewalramani N., Velasco-Ortega E. Treatment of sinus membrane perforations during sinus lift surgeries using leukocyte and platelet-rich fibrin: A report of three cases. Journal of Clinical and Translational Research. 2022. Vol. 8(5). P. 360-368. DOI: 10.18053/jctres.08.202205.006.
Khoury F., Schmidt Ch., Jackowsk J. The influence of suturing and or gluing of perforated Schneiderian membrane during sinuslift procedure on the outcome: a retrospective study. International Journal of Implant Dentistry. 2024. Vol. 10. P. 48. DOI: 10.1186/s40729-024-00568-5
Shanbhag S., Karnik P., Shirke P., Shanbhag V. Conebeam computed tomographic analysis of sinus membrane thickness, ostium patency, and residual ridge heights in the posterior maxilla: Implications for sinus floor elevation. Clin. Oral Implant. Res. 2014. Vol. 25. P. 755–760. DOI: 10.1111/clr.12168
Nosaka Y., Nosaka H., Arai Y. Complications of postoperative swelling of the maxillary sinus membrane after sinus floor augmentation. Journal of Oral Science & Rehabilitation. 2015. Vol. 1(1). P. 26-33. DOI: 10.1111/cid.13086
Alston S.M., Solen K.A., Sukavaneshvar S., et al. In vivo efficacy of a new autologous fibrin sealant. J. Surg Res. 2008. Vol. 146. P. 143–148. DOI: 10.1016/j.jss.2007.08.006
Dohan Ehrenfest D.M., Andia I., Zumstein M.A. et al. Classification of platelet concentrates (Platelet-Rich PlasmaPRP, Platelet-Rich Fibrin-PRF) for topical and infiltrative use in orthopedic and sports medicine: current consensus, clinical implications and perspectives. Muscles Ligaments Tendons J. 2014. Vol. 4(1). Р. 3 –9. DOI: 10.11138/mltj/ 2014.4.1.0013.
Wong K.W., Chen Y.S., Lin C.L. Evaluation optimum ratio of synthetic bone graft material and platelet rich fibrin mixture in a metal 3D printed implant to enhance bone regeneration. J Orthop Surg Res. 2024. Vol. 19. P. 299. DOI: 10.1186/s13018-024-04784-y.
Masri D., Jonas E., Ghanaiem O., Chaushu L. Schneiderian membrane perforation repair using a crosslinked collagen membrane: a retrospective cohort study. Head & Face Medicine. 2025. Vol. 21. P. 14. DOI: 10.1186/s13005-025-00487-9.
Bou Assaf R., Fayyad-Kazan M., Al-Nemer F., Makki R.,et al. Evaluation of the Osteogenic Potential of Different Scaffolds Embedded with Human Stem Cells Originated from Schneiderian Membrane: An In Vitro Study. Biomed Res Int. 2019. Vol. 2019. 2868673. DOI: 10.1155/ 2019/ 2868673.
Barbu H.M., Iancu S.A., Hancu V., Referendaru D., Nissan J., Naishlos S. PRF-Solution in Large Sinus Membrane Perforation with Simultaneous Implant Placement-Micro CT and Histological Analysis. Membranes. 2021. Vol. 11. P. 438. DOI: 10.3390/membranes11060438.
Aydinyurt H.S., Sancak T., Taskin C., Basbugan Y., Akinci L. Effects of ınjectable platelet-rich fibrin in experimental periodontitis in rats. Odontology. 2021. Vol. 109. P. 422–432. DOI: 10.1007/s10266-020-00557-1
Marchetti E., Mancini L., Bernardi S., Bianchi S. et al. Evaluation of Different Autologous Platelet Concentrate Biomaterials: Morphological and Biological Comparisons and Considerations. Materials. 2020. Vol. 13. P. 2282. DOI: 10.3390/ma13102282
Lechner J., von Baehr V., Doebis C., Notter F., Schick F. Platelet-Rich Fibrin (PRF) Analyzed for Cytokine Profiles – A Misguided Hope for Osteogenesis in Jawbone Defects? Research and Clinical Observational Study. Clinical, Cosmetic and Investigational Dentistry. 2024. Vol. 16. P. 467–479. DOI: 10.2147/CCIDE.S488206
Sun G., Cao L., Li H. Effects of platelet-rich fibrin combined with guided bone regeneration in the reconstruction of peri-implantitis bone defect. Am J. Transl Res. 2021. Vol. 13(7). P. 8397–8402. PMID: 34377334
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
