ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ПРОВІДНИКОВОЇ АНЕСТЕЗІЇ ВЕРХНЬОЩЕЛЕПНОГО НЕРВА ПІДНЕБІННИМ ШЛЯХОМ У СТОМАТОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ ІЗ РІЗНИМИ ІНДИВІДУАЛЬНО- ТИПОЛОГІЧНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2523-420X/2025.4.13Ключові слова:
центральна провідникова анестезія, верхньощелепний нерв, типи лицевого скелета, піднебінний канал, краніометрія, анестезіологічна ефективністьАнотація
У даній статті висвітлено індивідуально-типологічні особливості лицевого скелета стоматологічних хворих, які необхідно враховувати під час проведення центральної провідникової анестезії верхньощелепного нерва. Мета дослідження: вивчити морфометричні параметри великого піднебінного каналу в залежності від індивідуально-типологічних особливостей лицевого скелета та встановити їх вплив на ефективність проведення центральної провідникової анестезії верхньощелепного нерва піднебінним шляхом у стоматологічних хворих. Матеріали та методи. Для вивчення анатомічних особливостей великого піднебінного каналу проведено краніометричні дослідження на 92 рентгенологічних зображеннях лицевого скелету, отриманих при комп’ютерній томографії черепів стоматологічних пацієнтів. Визначали лицевий індекс за формулою Гарсона, вимірювали кут нахилу великого піднебінного каналу відносно сталого анатомічного орієнтиру в порожнині рота, визначали траєкторію введення ін’єкційної голки, її кут нахилу, встановлювали можливу глибину її просування у великому піднебінному каналі до крилопіднебінної ямки. В клінічних умовах 30 стоматологічним хворим під час проведення планових хірургічних втручань (10 радикальних гайморотомій, 8 ороназальних цистектомій, 7 відкритих синус-ліфтингів, 5 імплантацій в ділянці горба верхньої щелепи за птеригоідальною методикою) зроблено центральну провідникову анестезію верхньощелепного нерва піднебінним шляхом, дано клінічну оцінку її ефективності за модифікованою нами методикою бальної оцінки. Результати дослідження. Під час краніометричних досліджень виявлено анатомічну мінливість будови лицевого скелета. Вперше встановлено, що у хворих із різним типом будови лицевого скелета простежується індивідуально-анатомічна варіабельність великого піднебінного каналу (довжина й діаметр, конфігурація, кут нахилу щодо твердого піднебіння), що впливає на техніку проведення центральної провідникової анестезії верхньощелепного нерва через великий піднебінний канал та її клінічну ефективність. На основі даних клінічного спостереження можна констатувати, що найбільш сприятливі умови для проведення центральної провідникової анестезії верхньощелепного нерва через великий піднебінний канал мають пацієнти з мезопрозопічним й еуріпрозопічним типами лицевого скелета. Доведено статистично вірогідні відмінності щодо їх анестезіологічного ефекту. Висновки. В стоматологічних хворих із різним типом будови лицевого скелета виявлено індивідуально-анатомічну варіабельність великого піднебінного каналу, що впливає на техніку проведення центральної провідникової анестезії верхньощелепного нерва піднебінним шляхом та її клінічну ефективність. Найбільш сприятливі умови для проведення цієї анестезії мають пацієнти з мезопрозопічним й еуріпрозопічним типами лицевого скелета. У лептопрозопів після блокади верхньощелепного нерва у крило-піднебінній ямці з доступом через великий піднебінний канал статистично вірогідно (χ2 - 4,0229, р = 0,0449) виявляються випадки недостатнього знечулення іпсилатерально м’яких тканин середньої зони обличчя й фронтальної групи зубів верхньої щелепи.
Посилання
Vikram Rao K. Eph., Katikireddi R., Sirikonda P., Avula R.D. Anatomical Variations of the Trigeminal Nerve, Trigeminal Ganglion and Foramen Ovale: A Systematic Review. International Journal of Anatomy, Radiology and Surgery. 2023. № 12(3). Р. AR01-AR06. DOI: 10.7860/IJARS/2023/61596.2891.
Ferreira B.C., Freire A.R., José A.G., Botacin J.P.R., et al. Case report of an anatomic variation of the buccal nerve (branch of Trigeminal Nerve - V3). Eur J Anat. 2021. № 25 (4). Р. 509-513. http://hdl.handle.net/11449/229214.
Grimes H.L., Pizzuti V., Wright M.A., Kane P. et al. Variations in Human Trigeminal and Facial Nerve Branches and Foramina Identified by Dissection and Microcomputed Tomography. Clinical Anatomy. 2025. №1. Р. 1–9. DOI: 10.1002/ca.24288.
Мокрик О.Я., Ломницький І.Я., Філіпський А.В., Гаврильців С.Т. Анатомічна варіабельність чутливої іннервації щелепно-лицевої ділянки, її вплив на ефективність місцевої анестезії у стоматологічних хворих (Огляд літератури та результати власних досліджень). Інновації в стоматології. 2023. № 2, С. 68-78. DOI:10.35220/2523-420X/2023.2.10.
Aoun G., Zaarour I., Sokhn S., Nasseh I. Maxillary nerve block via the greater palatine canal: An old technique revisited. Journal. Int Soc Prev Community Dent. 2015. № 5(5). Р. 359–364. DOI: 10.4103/2231-0762.165930.
Fotopoulos I., Fardi A., Zisis V., Poulopoulos A., et al. An Updated Digital Approach to Regional Anesthesia A Pilot Study on Computer-Guided Maxillary Nerve Block via the Greater Palatine Canal. Dent. Journal. 2025. №13. Р. 521. DOI:10.3390/dj13110521.
Iwanaga J., Voin V., Nasseh AA., Kido J., et al. New supplemental landmark for the greater palatine foramen as found deep to soft tissue: application for the greater palatine nerve block. Surgical and Radiologic Anatomy. 2017. №39. Р. 981–984. DOI: 10.1007/s00276-017-1829-8.
Bahsi I., Orhan M., Kervanciogly P., Yalcin ED. Morphometric evaluation and clinical implications of the greater palatine foramen, greater palatine canal and pterygopalatine fossa on CBCT images and review of literature. Surgical and Radiologic Anatomy. 2019. № 41(5). Р. 551–567. DOI: 10.1007/s00276-019-02179-x.
Woon Kim D., Tempski J., Surma J., Ratusznik J., et al. Anatomy of the greater palatine foramen and canal and their clinical significance in relation to the greater palatine artery: a systematic review and meta-analysis. Surgical and Radiologic Anatomy. 2023. № 45(2). Р. 101-119. DOI: 10.1007/s00276-022-03061-z.
Al Sayed A., Labib H. Radiological examination of greater palatine canal medial wall dehiscence. Surgical and Radiologic Anatomy. 2024. №46. Р. 1825–1832. DOI:10.1007/s00276-024-03488-6.
Abou-Alnour D.A., Adel-Khattab D., Mahmoud N.R., EL-Desouky Helal М. Radiographic assessment of the correlation between maxillary sinus dimensions and greater palatine canal pathway in CBCT images (a retrospective study). BMC Oral Health. 2025. № 25(1). Р. 1408. DOI: 10.1186/s12903-025-06782-w.
Torul D., Akpinar H., Sevki Bayrakdar I., Celik O., Orhan K., et al. Prediction of extraction difficulty for impacted maxillary third molars with deep learning approach. Journal of Stomatology, Oral and Maxillofacial Surgery. 2024. №125 (4). Р. 101817. DOI: 10.1016/j. jormas.2024.101817.
Taniguchi Sh., Yamamoto M., Tanaka T., Yang T., et al. Anatomical study of pterygoid implants: artery and nerve passage through bone dehiscence of the greater palatine canal. Int J. Implant Dent. 2024. № 7 (10). Р. 51. DOI: 10.1186/s40729-024-00560-z.
Trivedi H., Azam A., Tandon R., Chandra P., et al. Correlation between morphological facial index and canine relationship in adults − An anthropometric study. J Orofac Sci. 2017. №9(1). Р. 16-21.DOI: 10.4103/jofs.jofs_50_16.
Анісімов М.В., Анісімова Л.В. Індекс клінічної ефективності провідникової анестезії при знеболюванні зубів на нижній щелепі. Вісник стоматології. 2020. Т.36. №2 (111). – С. 50-54. DOI :10.35220/2078-8916-2020-36-2-49-53.
Takezawa K., Ghabriel M., Townsend G. The course and distribution of the buccal nerve: clinical relevance in dentistry. Aust Dent J. 2018. № 63(12). Р. 66–71. DOI:10.1111/adj.12543.
Woon Kim D., Tempski J., Surma J., Ratusznik J. et al. Anatomy of the greater palatine foramen and canal and their clinical significance in relation to the greater palatine artery: a systematic review and meta-analysis. Surg Radiol Anat. 2023. № 14;45(2). Р. 101–119. DOI: 10.1007/s00276-022-03061-z.
Duman Tepe R., Guray B., Neslihan Senel S., Cakir Karaba H. Morphometric assessment of greater palatine canal and foramen variations in cleft lip and palate patients using CBCT. J. Stomatol Oral Maxillofac Surg. 2025. № 126(5S). Р. 102487. DOI: 10.1016/j. jormas.2025.102487.
Bahşi İ., Orhan M., Kervancıoğlu P., Didem Yalçın E. Morphometric evaluation and clinical implications of the greater palatine foramen, greater palatine canal and pterygopalatine fossa on CBCT images and review of literature. Surg Radiol Anat. 2019. № 41(5). Р. 551-567. DOI: 10.1007/s00276-019-02179-x.
Smith B.G., Pratt A.M., Anderson J.A., Ray J.J. Targeted endodontic microsurgery: implications of the greater palatine artery. J. Endod. 2021. № 47. Р. 19–27. DOI: 10.1016/j.joen.2020.10.005.
Campbell RG, Solares CA, Mason EC, Prevedello DM, Carrau RL. Endoscopic endonasal landmarks to the greater palatine canal: a radiographic study. J. Neurol Surg B Skull Base. 2018. №79. Р. 325–329. DOI: 10.1055/s-0037-1607966.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
