МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ СКРОНЕВО- НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБА У ЖІНОК З ДИСФУНКЦІЄЮ СНЩС ТА ГОРМОНАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ (ЗА ДАНИМИ КПКТ)

Анотація

Визначити особливості морфологічних змін скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) у жінок із його дисфункцією (ДСНЩС) на тлі системних гормональних порушень за даними конусно-променевої комп'ютерної томографії (КПКТ) та встановити зв'язок цих змін з клінічними проявами за Індексом Гелькімо (Di), з урахуванням вікового чинника. Матеріали та методи дослідження. Проведено проспективне когортне дослідження за участю 207 жінок із встановленим діагнозом ДСНЩС. Учасниць розподілено на дві групи: основну (n=119) – пацієнтки із супутніми підтвердженими гормональними порушеннями (гіпотиреоз, менопауза, остеопороз), та групу порівняння (n=88) – жінки з ДСНЩС без ендокринної патології. Всім проведено клінічне обстеження з оцінкою функції СНЩС за індексом Helkimo (Di) та двостороннє КПКТ-сканування суглобів. Аналіз томограм включав вимірювання ширини суглобової щілини в трьох відділах, оцінку щільності кісткової тканини, виявлення та опис остеофітів, кісткових ерозій, субхондральних кіст, уплощення та склерозу суглобових поверхонь. Для статистичної обробки використано пакет Statistica 10.0 із застосуванням параметричних та непараметричних критеріїв, а також кореляцій- ного аналізу. Наукова новизна. Уперше на значній клінічній вибірці з використанням об'єктивного методу візуалізації кількісно доведено пряму залежність між системними гормональними порушеннями, зокрема дефіцитом естрогенів у постменопаузі, та прискореним розвитком специфічних дегенеративно-дистрофічних змін структур СНЩС у жінок. Встановлено, що гормональний дисбаланс є незалежним фактором ризику, який суттєво посилює звуження суглобової щілини, призводить до майже обов'язкового формування остеофітів і появи кісткових дефектів, незалежно від віку, що раніше не було всебічно документовано. Отримані дані об'єктивують роль ендокринного компонента як ключового драйвера прогресування структурних пошкоджень СНЩС. Висновки. Дослідження виявило статистично значущий зв'язок між наявністю гормональних порушень і тяжкістю морфологічних змін СНЩС, який прогресує з віком. У жінок із ендокринними патологіями потреба в КПКТ для діагностики дегенеративних змін різко зростала від 38,1% у ранньому репродуктивному періоді до 92,9% у постменопаузі. У цій групі зафіксовано критичне звуження суглобової щілини (до 1,2±0,7 мм при остеопорозі) та 100% поширеність остеофітів у старшому віці, що значно перевищувало показники контролю. Ці структурні зміни корелювали з вищими значеннями індексу Гелькімо, підтверджуючи їх клінічну значущість. Отже, системні гормональні порушення є важливим фактором, що прискорює дегенерацію СНЩС, що зумовлює необхідність обов'язкової оцінки ендокринного статусу в комплексній діагностиці та лікуванні ДСНЩС у жінок