МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ СКРОНЕВО- НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБА У ЖІНОК З ДИСФУНКЦІЄЮ СНЩС ТА ГОРМОНАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ (ЗА ДАНИМИ КПКТ)
DOI:
https://doi.org/10.35220/2523-420X/2025.4.18Ключові слова:
дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба, конуснопроменева комп'ютерна томографія, гормональні порушення, вікові зміни, індекс Гелькімо, морфологічні зміни, жінкиАнотація
Визначити особливості морфологічних змін скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) у жінок із його дисфункцією (ДСНЩС) на тлі системних гормональних порушень за даними конусно-променевої комп'ютерної томографії (КПКТ) та встановити зв'язок цих змін з клінічними проявами за Індексом Гелькімо (Di), з урахуванням вікового чинника. Матеріали та методи дослідження. Проведено проспективне когортне дослідження за участю 207 жінок із встановленим діагнозом ДСНЩС. Учасниць розподілено на дві групи: основну (n=119) – пацієнтки із супутніми підтвердженими гормональними порушеннями (гіпотиреоз, менопауза, остеопороз), та групу порівняння (n=88) – жінки з ДСНЩС без ендокринної патології. Всім проведено клінічне обстеження з оцінкою функції СНЩС за індексом Helkimo (Di) та двостороннє КПКТ-сканування суглобів. Аналіз томограм включав вимірювання ширини суглобової щілини в трьох відділах, оцінку щільності кісткової тканини, виявлення та опис остеофітів, кісткових ерозій, субхондральних кіст, уплощення та склерозу суглобових поверхонь. Для статистичної обробки використано пакет Statistica 10.0 із застосуванням параметричних та непараметричних критеріїв, а також кореляцій- ного аналізу. Наукова новизна. Уперше на значній клінічній вибірці з використанням об'єктивного методу візуалізації кількісно доведено пряму залежність між системними гормональними порушеннями, зокрема дефіцитом естрогенів у постменопаузі, та прискореним розвитком специфічних дегенеративно-дистрофічних змін структур СНЩС у жінок. Встановлено, що гормональний дисбаланс є незалежним фактором ризику, який суттєво посилює звуження суглобової щілини, призводить до майже обов'язкового формування остеофітів і появи кісткових дефектів, незалежно від віку, що раніше не було всебічно документовано. Отримані дані об'єктивують роль ендокринного компонента як ключового драйвера прогресування структурних пошкоджень СНЩС. Висновки. Дослідження виявило статистично значущий зв'язок між наявністю гормональних порушень і тяжкістю морфологічних змін СНЩС, який прогресує з віком. У жінок із ендокринними патологіями потреба в КПКТ для діагностики дегенеративних змін різко зростала від 38,1% у ранньому репродуктивному періоді до 92,9% у постменопаузі. У цій групі зафіксовано критичне звуження суглобової щілини (до 1,2±0,7 мм при остеопорозі) та 100% поширеність остеофітів у старшому віці, що значно перевищувало показники контролю. Ці структурні зміни корелювали з вищими значеннями індексу Гелькімо, підтверджуючи їх клінічну значущість. Отже, системні гормональні порушення є важливим фактором, що прискорює дегенерацію СНЩС, що зумовлює необхідність обов'язкової оцінки ендокринного статусу в комплексній діагностиці та лікуванні ДСНЩС у жінок
Посилання
Дрогомирецька М.С., Кріть З.В. Особливості ортодонтичного лікування пацієнтів із пародонтитом та дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів. Український стоматологічний альманах. 2017. №2. С. 4–7.
Дрогомирецька М.С. Клініко-функціональний аналіз стану зубощелепної системи та скронево-нижньощелепних суглобів у пацієнтів із системними захворюваннями. Вісник Вінницького
національного медичного університету. 2018. Т.22, №1. С. 164–167.
Деменко М., Неспрядько В. Аналіз досліджень з питань діагностики болової форми дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2024. Т.24, №3. С. 179–187. URL: https://doi.org/10.31718/2077-1096.24.3.179.
Дорошенко О., Біда О., Біда В., Омельяненко О., Дорошенко М. Clinical algorithm of dental rehabilitation of patients with pathological abrasion of hard tissues of teeth, aggravated by defects of dental rows with the use of dental implantation. Modern medicine, pharmacy and psychological health. 2024. Т.1, №10. С. 54–58. URL: https://doi.org/10.32689/2663-0672-2024-1-10.
Клочан С.М., Дорошенко О.М., Омельяненко О.А. Взаємозв'язок між латеральним зміщенням нижньої щелепи та порушеннями постави у пацієнтів із синдромом дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу (на основі клінічних спостережень). Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. 2016. №25. С. 473–480.
Литовченко Н., Гуща Д. Temporomandibular Joint Pain Dysfunction Syndrome: Characteristics of Its Complex of Symptoms; Effectiveness of Traditional Treatment Supplemented by Neurologist Recommendations. Lviv Clinical Bulletin. 2025. №1(49). С. 8–14. URL: https://doi.org/10.25040/lkv2025.01.008.
Патакі М.В., Янг В.Ф., Наїр К.С. Hormonal and Metabolic Changes of Aging and the Influence of Lifestyle Modifications. Mayo Clinic Proceedings. 2021. Т.96, №3. С. 788–814. URL: https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2020.07.033.
Сінгх Д., Ландрі А., Шмід-Швап М., Піхслінгер Е., Гайтнер А., Чен Дж., Рауш-Фан Х. Clinical and MRI-Based Assessment of Patients with Temporomandibular Disorders Treated by Controlled
Mandibular Repositioning. Diagnostics. 2024. Т.14, №6. 572 с. URL: https://doi.org/10.3390/diagnostics14060572.
Сюй Ш.-Х., Чен Л.-Р., Чен К.-Х. Primary Osteoporosis Induced by Androgen and Estrogen Deficiency: The Molecular and Cellular Perspective on Pathophysiological Mechanisms and Treatments. International Journal of Molecular Sciences. 2024. Т.25, №22. 12139 с. URL: https://doi.org/10.3390/ijms252212139.
Волосовець Т.М., Дорошенко О.М., Дорошенко М.В. Первинна профілактика стоматологічних захворювань в роботі сімейного лікаря. Вісник Наукових Досліджень. 2014. №1. С. 63–65.
Капос Ф.П., Експосто Ф.Г., Оярзо Х.Ф., Дарем Дж. Temporomandibular disorders: a review of current concepts in aetiology, diagnosis and management. Oral Surgery.2020. Т.13, №4. С. 321–334. URL: https://doi.org/10.1111/ors.12473.
Кадекужі С., Карувіттіль В., Праба Р.Д., Валлікат Велат А., Н.К. С.В., Гош П., Сурєш С. Morphological changes in temporomandibular joint architecture in patients with temporomandibular disorders: systematic review protocol. BMJ Open. 2024. Т.14, №9. e082396 с. URL: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2023-082396.
Щешняк М., Ісса Дж., Озтюрк І., Карахан Е., Чайка-Якубовська А., Орхан К. The diagnostic accuracy of cone beam computed tomography in detecting temporomandibular joint bony disorders: a systematic review. Polish Journal of Radiology. 2024. Т.89. С. e292–e301. URL: https://doi.org/10.5114/pjr/187943.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


