ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ БУФЕРНОЇ ЄМНОСТІ РОТОВОЇ РІДИНИ ДЛЯ ОЦІНКИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ КАРІЄСУ ЗУБІВ У ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ДІТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2523-420X/2026.1.21Ключові слова:
карієс зубів, діти, внутрішньо переміщені особи, ротова рідина, буферна ємність, профілактикаАнотація
В умовах воєнного стану в Україні зросла кількість внутрішньо переміщених дітей, які перебувають під впливом хронічного стресу. Це негативно впливає на гомеостаз порожнини рота, зокрема на буферну ємність ротової рідини, яка є ключовим фактором карієсрезистентності. Метою дослідження було підвищити ефективність прогнозування карієсу зубів у внутрішньо переміщених дітей віком 6-13 років, шляхом вивчення особливостей буферної ємності ротової рідини в порівняльному аспекті з одноліт- ками, які постійно проживають у м. Тернопіль та області. Матеріали та методи. Проведено клініко- лабораторне обстеження 87 дітей віком 6-9 років (основна група) та 96 дітей порівняльної групи, а також 62 дітей віком 10-13 років (основна група) та 130 дітей порівняльної групи. Визначали стан твердих тканин зубів та буферну ємність ротової рідини Вимірювання pH проводили потенціометричним методом (метод B. Krasse). Статистичну обробку даних проводили з використанням t-критерію Стьюдента. Результати. Встановлено, що у дітей-ВПО спостерігається статистично значуще зниження буферної ємності ротової рідини. У віці 6-9 років середні показники були нижчими на 11,01 %, p<0,01 порівняно з місцевими дітьми. У віковій групі 10-13 років низьку буферну ємність при карієсі зубів визначали у 51,62 % дітей основної групи, проти 41,54 % дітей порівняльної групи. Критично низькі значення pH зафіксовані у дітей-ВПО з карієсом зубів. Висновки. Доведено, що зниження буферної ємності ротової рідини у дітей- ВПО є об’єктивним прогностичним маркером високої карієсприйнятливості. Це обґрунтовує доцільність використання даного показника для раннього виявлення груп ризику та своєчасного призначення засобів корекції кислотно-лужного балансу порожнини рота
Посилання
Sheshukova O. V., Mosiienko A. S., Polishchuk T. V., Trufanova V. P., Bauman S. S., Kazakova K. S., Dodatko V. I. Epidemiology of dental caries in internally displaced children during wartime in Ukraine. Wiadomosci Lekarskie. 2024. Vol. 77, № 6. P. 1155-1160. DOI: https://doi.
org/10.36740/WLek202406107
Pishkovtsi A. М., Rohach І. М., Keretsman A. O., Palko A. І., Tsyhyka О. І. State of dental health of children in Uzhhorod and the way of their nutrition. Wiadomosci Lekarskie. 2020. Vol. 73, № 1. P. 73-77. DOI: https://doi. org/10.36740/WLek202001114
Lenander-Lumikari M., Loimaranta V. Saliva and dental caries. Advances in Dental Research. 2000. Vol. 14, № 1. P. 40-47. DOI: https://doi.org/10.1177/08959374000 140010601
Sivakumar A., Narayanan R. Comparison of salivary flow rate, pH, buffering capacity, and secretory immunoglobulin A levels between children
with early childhood caries and caries-free children. International Journal of Clinical Pediatric Dentistry. 2024. Vol. 17, № 3. P. 334-340. DOI: https://doi.
org/10.5005/jp-journals-10005-2751
Hasiuk P. A., Gevkaliuk N. O., Pynda M. Y., Vorobets A. B., Dzetsiukh T. I., Pudiak V. Y., Smiianov Y. V. Epidemiological indicators of dental morbidity of children as an indicator of adverse environmental influence. Wiadomosci Lekarskie. 2021. Vol. 74, № 5. P. 1069-1073. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202105104
Kaur A., Kwatra K. S., Kamboj P. Evaluation of nonmicrobial salivary caries activity parameters and salivary biochemical indicators in predicting dental caries. Journal of the Indian Society of Pedodontics and Preventive Dentistry. 2012. Vol. 30, № 3. P. 212-217. DOI: https://doi. org/10.4103/0970-4388.105013
Padmanabhan V., Islam M. S., Habib M., Abdulaziz Z., Goud M., Chaitanya N. C., Haridas S., Rahman M. M. Association between salivary cortisol levels, dental anxiety, and dental caries in children: A cross-sectional study. Dentistry Journal. 2023. Vol. 11, № 9. Art. 205. DOI: https://doi.org/10.3390/dj11090205
Arheiam A., Alhashani A., Kwidir T., Bosif Y., Ballo L., Tantawi M. E. Untreated dental caries among Libyan children during and after the war and in internally displaced person camps. Community Dentistry and Oral Epidemiology. 2023. Vol. 51, № 4. P. 636-643. DOI: ttps://doi.org/10.1111/cdoe.12886
Cianetti S., Viarchi A., Lombardo G., Truppa C. T., Shubets I., Cialfi D., Mattei A., Severino M. Real-world dental health of Ukrainian war refugee children and adolescents in Umbria, Italy: preliminary data. BMC Oral Health. 2025. Vol. 25, № 1. Art. 512. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-025-05543-z
Potapchuk A., Almashi V., Onipko Y., Hegedush V., Basarab N., Tsuperiak S. Analysis of the intensity of carious infection of teeth in children permanently living in conditions of a polluted ecosystem. Wiadomosci Lekarskie. 2024. Vol. 77, № 10. P. 1979-1988. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek/195165
Осарчук Є. В., Бандрівський Ю. Л. Порівняльна характеристика інтенсивності карієсу зубів у внутрішньо переміщених дітей віком 6-9 років та дітей місцевої громади Тернопільської області за індексами КПВ та ICDAS II. Клінічна стоматологія. 2025. № 1. С. 57-64.DOI: https://doi.org/10.11603/2311-9624.2025.1.15455
Rask P. I., Emilson C. G., Krasse B., Sundberg H. Dental caries and salivary and microbial conditions in 50–60-year-old persons. Community Dentistry and Oral Epidemiology. 1991. Vol. 19, № 2. P. 93-97. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0528.1991.tb00118.x
Tikhonova S., Booij L., D'Souza V., Crosara K. T. B., Siqueira W. L., Emami E. Investigating the association between stress, saliva and dental caries: a scoping review. BMC Oral Health. 2018. Vol. 18, № 1. Art. 41. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-018-0500-z
Weng L., Cui Y., Jian W., Zhang Y., Pang L., Cao Y., Zhou Y., Liu W., Lin H., Tao Y. Inter-kingdom interactions and environmental influences on the oral microbiome in severe early childhood caries. Microbiology Spectrum. 2025. Vol. 13, № 6. Art. e0251824. DOI: https://doi.org/10.1128/spectrum.02518-24
da Silveira A. C., Leite Á. J. M., Cabral P. C., de Oliveira A. C., de Oliveira K. A., de Lira P. I. C. Toxic stress, health and nutrition among Brazilian children in shelters. BMC Pediatrics. 2021. Vol. 21, № 1. Art. 112. DOI: https://doi.org/10.1186/s12887-021-02577-4
Fontana M., Gonzalez-Cabezas C. Evidence-based dentistry caries risk assessment and disease management. Dental Clinics of North America.
Vol. 63, No. 1. P. 119–128. DOI: https://doi. org/10.1016/j.cden.2018.08.007
Javaid M. A., Ahmed A. S., Durand R., Tran S. D. Saliva as a diagnostic tool for oral and systemic diseases. Journal of Oral Biology and Craniofacial Research. 2016. Vol. 6, № 1. P. 66-75. DOI: https://doi.org/10.1016/j. jobcr.2015.08.006
Tayab T., Rai K., Kumari A. V. Evaluating the physicochemical properties and inorganic elements of saliva in caries-free and caries-active children. An in vivo study. European Journal of Paediatric Dentistry. 2012. Vol. 13, № 2. P. 107-112.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
