КАРІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ БУКАЛЬНИХ ЕПІТЕЛІОЦИТІВ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ У ЗДОРОВИХ ТА ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІ-ЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ

Автор(и)

  • М. І. Хомик ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
  • Л. Є. Ковальчук ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
  • Г. М. Мельничук ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
  • О. С. Ястребова ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

DOI:

https://doi.org/10.35220/2523-420X/2019.1.2

Ключові слова:

генералізований пародонтит, букальні епітеліоцити, цитогенетичні дослідження, каріо-логічні показники

Анотація

Для вивчення внутрішньоклітинних механізмів формування генералізованого пародонтиту (ГП) досліджу-вали каріологічні показники букальних епітеліоцитів слизової оболонки ротової порожнини у 88 обстежених, поділених на групи: І – 20 здорових (10 чоловіків і 10 жінок); ІІ – 48 хворих на ГП початкового-І ступеня (24 чоловіків і 24 жінок) і ІІІ – 20 хворих на ГП ІІ-ІІІ ступеня (10 чоловіків і 10 жінок).
Вивчали по 100 інтерфазних ядер епітеліоцитів і оцінювали їхні структурні характеристики у препара-тах, зафарбованих ацетоорсеїном, за допомогою мікроскопа ,,MICROmed” XS 3320, зб.:х720. Для ідентифіка-ції ядерець препарати дофарбовували метиленовим синім. Визначали чотири групи каріологічних показників (12 варіантів ядерних порушень), а саме: цитогенетичні показники: індекс хроматизації, протрузія ядра, ати-пові ядра, ядра з ядерцями; показники проліферації: два ізольовані ядра, здвоєні ядра (ядра з перетяжкою); по-казники ранньої деструкції ядра: перинуклеарна вакуоля, вакуолізація ядра, гетерохроматинові (ГХ) ядра; по-казники завершення деструкції ядра: каріопікноз, каріорексис, каріолізис.
У хворих на ГП зростала частота виявлення всіх ядерних порушень порівняно з даними здорових. При цьо-му збільшення кількості цитологічних показників було вірогідним (р≤0,005; р<0,001). Серед показників ранньої деструкції ядра достовірно зростало число вакуолізованих і ГХ ядер (р<0,005; р<0,001), а серед показників завершення деструкції ядра – каріорексис і каріолізис (р=0,005; р<0,001). Із наростанням ступеня розвитку ГП підвищувалася кількість усіх каріологічних порушень, особливо число протрузій і каріорексису (р1<0,005; р1<0,05).

Посилання

Ковальчук Л. Є. Цитохімічні аспекти функціональ-ного стану геному та розвитку мультифакторних хвороб / Л.Є. Ковальчук // Галицький лікарський вісник. – 2002. – Т.9, № 4. – С. 33-35.

Мельничук Г.М. Цитологічні показники інтерфаз-них ядер соматичних клітин при захворюваннях тканин па-родонту / Г.М. Мельничук, Л.Є. Ковальчук, С.С. Мельничук // Галицький лікарський вісник. – 2001. – Т.8, № 1. – С. 61-64.

Мельничук Г.М. Генералізований пародонтит і пародонтоз: маркери спадкової схильності, патогенетичні механізми метаболічних порушень та їх комплексно корекція: дис.… док. мед. наук: спец. 14.01.22 ,,Стоматологія” / Г.М.Мельничук. – Одеса, 2008. – 452 с.

Почтаренко В.А. Генетический статус человека как фактор развития воспалительных заболеваний пародонта / В.А. Почтаренко, О. О. Янушевич // Стоматология сегодня. – 2006. – №1(51). – С. 62-63.

Нейко Є.М. Епігенетичні механізми регуляції активності генів і мультифакторні хвороби / Є.М. Нейко, Л.Є. Ковальчук, Н.В. Чернюк // Галицький лікарський вісник. – 2007. – Т. 14, №1. – С. 11-14.

Корочкин Л.И. Что такое эпигенетика // Генетика. – 2006. – №9. – С. 1156-1164.

Helper T-cell differentiation and plasticity: insights from epigenetics / K. Hirahara, G. Vahedi, K. Ghoreschi [et al.] // Immunology. – 2011. – №134(3). – P. 235-245.

Попович В.І. Комплексна оцінка клініко-інструментальних та цитогенетичних показників при патології верхніх дихальних шляхів і хронічному обструктивному захварюванні легень / В.І.Попович, Н.В.Чернюк, Л.Є.Ковальчук // Ринологія. – 2006. – №1. – С. 3-9.

Дзвонковська В.В. Комплексна діагностика і лікування хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки поєднану з хронічним панкреатитом: дис.… док. мед. наук: спец.14.01.02 ,,Внутрішні хвороби”/ В.В. Дзвонковська. – Івано-Франківськ, 1999. – 326 с.

Палійчук І.В. Визначення спадкової схильності до протезних стоматитів за допомогою клініко-генеалогічного аналізу та вивчення функціонального стану геному нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові / І.В.Палійчук // Архів клінічної медицини. – 2010. – № 2(16). – С. 54-57.

Кукурудз Н.І. Вивчення кореляційних зв’язків між показниками функціонального стану геному епітеліоцитів слизової оболонки порожнини рота і нейтрофільних гранулоцитів крові у хворих на генералізований пародонтит / Н.І. Кукурудз // Інтегративна антропологія. – 2006. – №2(8). – С. 7-12.

Сычова Л.П. Биологическое значение, критерии определения и пределы варьирования полного спектра ка-риологических показателей при оценке цитологического статуса / Л.П. Сычова // Медицинская генетика. – 2007. – №11. – С. 3-11.

Федоров С.В. Каріологічні показники моноцитів/макрофагів у хворих на хронічну серцеву недостатність / С.В. Федоров, Л.Є. Ковальчук // Запорож-ский медицинский журнал. – 2015. – №1 (88). – С. 31-33.

Попович В.І. Епігенетична регуляція активності генів епітеліальних клітин слизової оболонки носової та ротової порожнини / В.І. Попович, Л.Є. Ковальчук, Н.В. Чернюк [та ін.] // Ринологія. – 2007. – №1. – С. 14-19.

Беляева Н.Н. Оценка цитологического и цитогене-тического статуса слизистых оболочек полости носа и рта у человека / Н.Н. Беляева. – Метод. рекомендации. − М., 2005. – 35 с.

Mollecular cell biology / [Lodish H., Berk A., L., Zipursky, Matsudaira P. et al.] – New York Freemam and Company, 2000. – 1984 p.

Иследование оптических параметров ядрышек при действии ингибиторов транскрипции методом когенетной фазовой микроскопии / В.П. Тычинский, А.В. Кретушев, И.В. Клемушев [та ін.] // Бюл экспер. биол. – 2006. – Т.142, №10. – С. 465-470.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-01

Як цитувати

Хомик, М. І., Ковальчук, Л. Є., Мельничук, Г. М., & Ястребова, О. С. (2021). КАРІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ БУКАЛЬНИХ ЕПІТЕЛІОЦИТІВ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ У ЗДОРОВИХ ТА ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІ-ЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ. Інновації в стоматології, (1), 7–12. https://doi.org/10.35220/2523-420X/2019.1.2