ЕТІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ, КЛІНІЧНІ ТА ІМУНОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДЕСКВАМАТИВНОГО ГІНГІВІТУ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2523-420X/2022.2.8Ключові слова:
десквамативний гінгівіт, дерматози, гіпоестрогенемія, аутоімунний синдромАнотація
Десквамативний гінгівіт характеризується підвищеною десквамацією епітелію, внаслідок чого окремі ділянки ясен набувають яскраво-червоного кольору («поліровані ясна»), та може бути проявом деяких дерматозів з аутоімунним компонентом. Мета дослідження. Вивчення етіологічних факторів і уточнення критеріїв діагностики десквамативного гінгівіту. Методи дослідження. Обстежено 42 хворих, з яких 7 чоловіків і 35 жінок, віком 19-68 років з десквамативним гінгівітом. Проведено клінічні, рентгенологічні та імунологічні дослідження. Результати. Встановлено, що тільки у 5 пацієнтів молодого віку десквамативний гінгівіт протікав як самостійне захворювання пародонта, а у 37 хворих (88,1%) – на тлі генералізованого пародонтиту різного ступеня. Десквамативний гінгівіт діагностовано у 19 жінок у постменопаузальному періоді (45,2%), у 11 пацієнтів (26,2%) із дерматозами з аутоімунним компонентом (червоний плоский лишай – 6, пемфігоїд слизової оболонки порожнини рота – 2, вульгарна пухирчатка – 1, склеродермія – 1, червоний вовчак – 1), у 6 пацієнтів (14,3%) з цукровим діабетом, у 3 хворих (7,1%) з гіпотиреозом, у 7 пацієнтів (16,7%) з алергічними реакціями (контактний гінгівостоматит). Підвищення імунорегуляторного індексу CD4/CD8 (2,87±0,24) і високий вміст низькомолекулярних циркулюючих імунних комплексів у крові жінок постменопаузального віку з десквамативним гінгівітом вказує на високу ймовірність у них аутоімунного синдрому. Висновки. Основними етіологічними факторами десквамативного гінгівіту є ендокринні порушення (гіпоестрогенемія, гіпотиреоз, цукровий діабет) і дерматози з аутоімунним компонентом. При наявності клінічних ознак десквамативного гінгівіту необхідне імунологічне дослідження для підтвердження або виключення системної аутоімунної патології та патоморфологічне дослідження біоптатів уражених ясен.
Посилання
Maderal A.D., Salisbury III P.L., Jorizzo J.L. Desquamative gingivitis: Clinical findings and diseases. J Am Acad Derm. 2018. Vol. 78, N. 5. P. 839-848.
Gagari E., Damoulis P.D. Desquamative gingivitis as a manifestation of chronic mucocutaneous disease. JDDG: J Deut Derm Ges. 2011. Vol. 9, N. 3. P. 184-187.
Caton J.G., Armitage G., Berglundh T. et al. A new classification scheme for periodontal and peri-implant diseases and conditions –Introduction and key changes from the 1999 classification. J Periodontol. 2018. Vol. 89. P. S1-S8.
Holmstrup P., Plemons J., Meyle J. Non-plaque – induced gingival diseases. J Clin Periodont. 2018. Vol. 45. P. S28-S43.
Nisengard R.J., Neiders M. Desquamative lesions of the gingival. J Periodontol. 1981. Vol. 52. P. 500-510.
Lo Russo L., Gallo C., Pellegrino G. et al. Periodontal clinical and microbiological data in desquamative gingivitis patients. Clin Oral Invest. 2014. Vol. 18. P. 917-925.
Gemmell E., Yamazaki K., Seymour G.J. The role of T cells in periodontal disease: homeostasis and autoimmunity. Periodontol. 2000. 2007. Vol. 43. P. 14-40.
Koutouzis T., Haber D., Shaddox L. et al. Autoreactivity of serum immunoglobulin to periodontal tissue components: A pilot study. J. Periodontol. 2009. Vol. 80, N. 4. P. 625-633.
Maderal A.D., Salisbury III P.L., Jorizzo J.L. Desquamative gingivitis: Diagnosis and treatment. J Am Acad Derm. 2018. Vol. 78, N. 5. P. 851-861.
Cabras M., Gambino A., Broccoletti R., Arduino P.G. Desquamative gingivitis: a systematic review of possible treatments. J Biol Regul & Homeost Agents. 2019. Vol. 33, N. 2. P. 637-642.
