АНАЛІЗ СУЧАНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ПЕРЕЛОМІВ КУТА НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ У ДІТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2523-420X/2023.4.11Ключові слова:
перелом кута нижньої щелепи, діти, остеосинтезАнотація
Травматичні пошкодження кісток лицевого скелету займають друге місце після запальних захворювань серед усіх звернень до відділення хірургічної стоматології. Найчастіше переломи щелепно-лицевої ділянки у дітей трапляються у періоди 6–7 років – час початку відвідування школи, 12–14 років – значне зростання фізичної активності, участі у спортивних змаганнях та тренуваннях, 16–18 років – хуліганські травми. Незважаючи на численні дослідження на сьогоднішній день не існує єдиного визнаного протоколу щодо лікування переломів кута нижньої щелепи у дітей. Мета дослідження. Аналіз сучасних підходів до лікування переломів кута нижньої щелепи у дітей. Матеріали та методи дослідження. Нами проведено аналіз 27 літературних джерел, присвячених методам лікування різних переломів нижньої щелепи в дитячому віці. Результати дослідження та їх обговорення. При переломах нижньої щелепи застосовують консервативно-ортопедичні та хірургічні методи лікування. У разі значного зміщення уламків додатково проводять двощелепне шинування з використанням міжщелепної тяги. Іммобілізація здійснюється протягом 3–4 тижнів. Незалежно від способу міжщелепного шинування повинні дотримуватися основних принципів: 1. зуби повинні бути зафіксовані у «звичному» прикусі; 2. іммобілізація кісткових фрагментів: рухомість кісткових фрагментів може привести до формування патологічного суглобу, інфекційних та інших ускладнень лікування переломів нижньої щелепи; 3. недопущення травмування зубів; 4. раннє функціональне навантаження, особливо при переломах суглобового відростка, що знижує ризик анкілозу скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС). На сьогодні під час лікування травматичних переломів щелеп з операційних методів лікування застосовують функціонально-стабільний остеосинтез за допомогою біоінертних мініпластин різної конструкції. Висновки. На підставі аналізу літератури можна зробити висновок, що для лікування переломів кута нижньої щелепи багатьма авторами рекомендовано два основні методи: двощелепне шинування та відкрита репозиція внутрішня фіксація (ORIF). Для внутрішньої фіксації рекомендований метод застосування титанових мініпластин з монокортикальними гвинтами. Необхідність та терміни міжщелепної іммобілізації варіюються у різних джерелах, а відсутність єдиного протоколу перелому кута нижньої щелепи в дитячому віці спонукає до розробки нового та удосконалення існуючих методів лікування.
Посилання
Sanu, O.O., Ayodele, A.O.S., & Akeredolu, M.O. (2017). Management of pediatric mandibular fracture using orthodontic vacuum-formed thermoplastic splint: A case report and review of literature. Nigerian journal of clinical practice, 20(5), 637–641. doi: 10.4103/1119-3077.187330
Natu, S. S., Pradhan, H., Gupta, H., Alam, S., Gupta, S., Pradhan, R., & Agarwal A. (2012). An epidemiological study on pattern and incidence of mandibular fractures. Plastic Surgery International., 1–7. doi: 10.1155/2012/834364
Bykowskim P. N., Jamesm M. R., Daniali, L. N., & Clavijo-Alvarez, J. A. (2015). The Epidemiology of Mandibular Fractures in the United States, Part 1: A Review of 13,142 Cases from the US National Trauma Data Bank. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 73(12), 2361–2366. doi: 10.1016/j.joms.2015.04.032.
Morris, C., Bebeau, N. P., Brockhoff, H., Tandon, R., & Tiwana, P. (2015). Mandibular Fractures: An Analysis of the Epidemiology and Patterns of Injury in 4,143 Fractures. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 73(5), 951.e1–951.e12. doi:10.1016/j.joms.2015.01.001
Pogranychna, H. R. (2013). Pryncypy likuvannja perelomiv nyzhn'oi' shhelepy [Principles of treatment of lower jaw fractures]. Medycyna transportu Ukrai'ny ‒ Transport medicine of Ukraine, 3, 86−90.
Kim, M.-Y., Kim, C.-H., Han, S.-J., & Lee, J.-H. (2016). A comparison of three treatment methods for fractures of the mandibular angle. International Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 45(7), 878–883. doi: 10.1016/j.ijom.2016.02.013
Ferrari, R., Lanzer, M., Wiedemeier, D., Rücker, M., & Bredell, M. (2018). Complication rate in mandibular angle fractures‒one vs. two plates: a 12-year retrospective analysis. Oral and Maxillofacial Surgery, 22(4), 435–441. doi: 10.1007/s10006-018-0728-4.
Wolfswinkel, E. M., Weather, W. M., Wirthlin, J. O., Monsoon, L. A., Collier, L. H., & Khechoyan, D. Y. (2013).Management of pediatric mandible fractures. Otolaryngologic Clinics of North America, 46(5), 791–806. doi: 10.1016/j.otc.2013.06.007
Hitesh Chander Mittal, Sunil Yadav, & Himanshu Shekhawat (2021). Conservative management of pediatric mandibular distal fractures-A retrospective study. Dent Traumatol, 37(2), 321–329. doi: 10.1111/edt.12628
Kauke, M., Safi, A.-F., Timmer, M., Nickenig, H.-J., Zöller, J., & Kreppel, M. (2018). FAMI Screws for Mandibulo-Maxillary fixation in mandibular fracture treatment – Clinico-radiological evaluation. Journal of Cranio-Maxillofacial Surgery. № 46(4). Р. 566–572. doi: 10.1016/j.jcms.2018.01.003
Mehmandoost, M., & Khiabani, K. (2013). Transoral Miniplate Fixation of Mandibular Angle Fracture with and without 2 Weeks of Maxillomandibular Fixation: A Clinical Trial Study. Craniomaxillofacial Trauma and Reconstruction, 06(02), 107–114. doi: 10.1055/s-0033-1333878
Joshi, U., & Kurakar, M. (2017). Assessment of Lingual Stability in Mandible Fracture: Monocortical Versus Bicortical Fixation Using FEM Analysis. Journal of Maxillofacial and Oral Surgery, 17(4), 514–519. doi: 10.1007/s12663-017-1073-0
Al-Tairi, N. H., Shoushan, M. M., Saad Khedr, M. M., & Abd-alal, S.E. (2015). Comparison of three-dimensional plate versus double miniplate osteosynthesis for treatment of unfavorable mandibular angle fractures. Tanta Dental Journal, 12(2), 89–98. https://doi.org/10.1016/j.tdj.2015.02.001
Kim, M.-Y., Kim, C.-H., Han, S.-J., & Lee, J.-H. (2016). A comparison of three treatment methods for fractures of the mandibular angle. International Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 45(7), 878–883. doi: 10.1016/j.ijom.2016.02.013
Lee, K.H. (2008). Epidemiology of mandibular fractures in a tertiary trauma centre. Emerg Med J., 25, 565–8. doi: 10.1136/emj.2007.055236
Hohlweg-Majert, B, Schmelzeisen, R, Pfeiffer, BM, & et al. (2006). Significance of osteoporosis in craniomaxillofacial surgery: A review of the literature. Osteoporos Int, 17, 167–79. doi: 10.1007/s00198-005-1967-4
Davison, S.P., Clifton, M.S., Davison, M.N, & et al. (2001). Pediatric mandibular fractures: a free hand technique. Arch Facial Plast Surg., 3, 185–89. doi: 10.1001/archfaci.3.3.185
Imahara, S.D., Hopper, R.A., Wang, J., & et al. (2008). Patterns and outcomes of pediatric facial fractures in the United States: a survey of the National Trauma Data Bank. J Am Coll Surg., 207(5), 710–6. doi: 10.1016/j.jamcollsurg.2008.06.333
Goth, S., Sawatari, Y., & Peleg, M. (2012). Management of pediatric mandible fractures. J Craniofac Surg., 23(1), 47–56. doi: 10.1097/SCS.0b013e318240c8ab.
Kushner, G. M., & Tiwana, P. S. (2009). Fractures of the Growing Mandible. Atlas of the Oral and Maxillofacial Surgery Clinics, 17(1), 81–91. doi: 10.1016/j.cxom.2008.11.001
Bos, R. R. M. (2005). Treatment of pediatric facial fractures: The case for metallic fixation. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 63(3), 382–384. doi: 10.1016/j.joms.2004.11.010.
Myall, R. W. T. (2009). Management of Mandibular Fractures in Children. Oral and Maxillofacial Surgery Clinics of North America, 21(2), 197–201. doi: 10.1016/j.joms.2004.11.010.
Haug, R.H., & Foss, J. (2000). Maxillofacial injuries in the pediatric patient. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol Endod., 90, 126–34. doi: 10.1067/moe.2000.107974.
Eppley, B.L. (2005). Use of resorbable plates and screws in pediatric facial fractures. J Oral Maxillofac Surg., 63, 385–91. doi: 10.1016/j.joms.2004.11.011.
Cabrini Gabrielli M.A., Real Gabrielli M.F. Marcantonio E. & et al. (2003). Fixation of mandibular fractures with 2,0-mm miniplates: review of 191 cases. J. Oral. Maxillofac. Surg., 61, 4, 430–436. doi: 10.1053/joms.2003.50083.
Schon, R., Roveda, S.L., & Carter B. (2001). Mandibular fractures in Townsville, Australia: Incidence, etiology and treatment using the 2.0 AO/ASIF miniplate system. Oral Maxillofac. Surg., 39, 145–148. doi: 10.1054/bjom.2000.0607
Yerit, K.C., Enslidis, G., Schopper, C. & et al. (2002). Fixation of mandibular fractures with biodegradable plates and screws. Oral Surg., Oral Med., Oral Pahol., 93, 3, 294–300. doi: 10.1067/moe.2002.122833.
