ОЦІНКА ТОЧНОСТІ ФІКСАЦІЇ ЦЕНТРАЛЬНОГО СПІВВІДНОШЕННЯ ЩЕЛЕП В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СПОСОБУ РЕЄСТРАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2523-420X/2024.2.10Ключові слова:
СНЩС, центральне співвідношення щелеп, центральна оклюзія, референсна позиція, артикулятор, віртуальний артикулятор, воскова пластина, алювакс, джиг, листовий калібратор, гнатометр, кондилографіяАнотація
Центральне співвідношення щелеп – одне з самих суперечливих питань в стоматології. Навіть визначень цього терміну у фаховій літературі налічується декілька десятків. Також відомо про чималу кількість способів та методик його фіксації, кожен з яких має свої особливості, переваги і недоліки. В той же час, пошук та реєстрація позиції нижньої щелепи, яку можна було б використовувати в якості відправної при ортопедичному чи ортодонтичному лікуванні є чи не найактуальнішою проблемою. Мета даного дослідження. Проаналізувати точність фіксації центрального співвідношення шелеп найбільш відомими клінічними способами. Матеріали та методи. До дослідної групи ввійшли 10 пацієнтів віком від 25 до 65 років порівно чоловіків та жінок, яким проводилася діагностика в рамках якої робилася цифрова кондилографія. Розподіл пацієнтів за співвідношенням зубних рядів по класифікації Енгля був наступним: 3 пацієнти мали 1-ий клас, 1 2-ий клас 1-ий підклас, 4 2-ий клас 2 підклас та 2 належали до 3-го класу. Моделі верхньої щелепи гіпсувалися до артикулятору Gamma Reference SL за допомогою кондилографу та кінематичної лицевої дуги у істинній шарнірній осі суглобів. В якості контролю використовували реєстрацію центрального співвідношення за даними електронної кондилографії. Висновки. У всіх досліджуваних пацієнтів було виявлене зміщення щелепи під впливом оклюзії від стану центрального співвідношення, причому дельта може коливатися індивідуально і перевищувати 1 мм. Точність реєстрації центрального співвідношення залежить від обраної методики, а також від типу співвідношення щелеп пацієнта. Немає універсального способу реєстрації центрального співвідношення, його вибір мусить базуватись на конкретній клінічній ситуації і індивідуальних особливостях кожного пацієнта. Отримані дані можуть бути корисними для вибору оптимального способу реєстрації центрального співвідношення щелеп в конкретних клінічних умовах.
Посилання
Rudolf, Slavicek. (2019). The Masticatory Organ: Functions and Dysfunctions – Klosterneuburg; Gamma, Med. Wissenschaftliche Fortbildungs Ges.m.b.H,.
Rudolf, Slavicek (2015). Concepts in Oral Medicine. Klosterneuburg; Gamma, Med. Wissenschaftliche Fortbildungs Ges.m.b.H.
Yadav, S., Yang, Y., Dutra, E.H., Robinson J.L., & Wadhwa, S. (2018). Temporomandibular Joint Disorders in Older Adults. J Am Geriatr Soc, 66(6), 1213-1217. doi: 10.1111/jgs.15354.
Chang, T.H., Yuh, D.Y., Wu, Y.T., Cheng, W.C., Lin, F.G., Shieh, Y.S., Fu, E., & Huang, R.Y. (2015). The association between temporomandibular disorders and joint hypermobility syndrome: a nationwide populationbased study. Clin Oral Investig, 19(8), 2123-32. doi: 10.1007/s00784-015-1422-7.
Nassar, M.S., Palinkas, M., Regalo, S.C., Sousa, L.G., Siéssere, S., Semprini, M., Bataglion, C., & Bataglion, C. (2012). The effect of a Lucia jig for 30 minutes on neuromuscular re-programming, in normal subjects. Braz Oral Res., 26(6):530-5. doi: 10.1590/s1806-83242012005000026.
Santosa, R.E., Azizi, M., Whittle, T., Wanigaratrne, K., & Klineberg, I.J. (2006). The influence of the leaf gauge and anterior jig on jaw muscle electromyography and condylar head displacement: a pilot study. Aust Dent J. 51(1):33-41. doi: 10.1111/j.1834-7819.2006.tb00398.x.
de Baat, C., van’t Hof, M., van Zeghbroeck, L., Ozcan, M., & Kalk, W. (2007). An international multicenter study on the effectiveness of a denture adhesive in maxillary dentures using disposable gnathometers. Clin Oral Investig. 11(3):237-43. doi: 10.1007/s00784-007-0109-0.
de Kanter, R.J.A.M., Battistuzzi, P.G.F.C.M., & Truin, G.J. (2018). Temporomandibular Disorders: “Occlusion” Matters! Pain Res Manag., 2018, 8746858. doi: 10.1155/2018/8746858.
Vlăduțu, D., Popescu, S.M., Mercuț, R., Ionescu, M., Scrieciu, M., Glodeanu, A.D., Stănuși, A., Rîcă, A.M., & Mercuț, V. (2022). Associations between Bruxism, Stress, and Manifestations of Temporomandibular Disorder in Young Students. Int J Environ Res Public Health, 19(9):5415. doi: 10.3390/ijerph19095415.
Al-Moghrabi, D., Pandis, N., & Fleming, P.S. (2016). The effects of fixed and removable orthodontic retainers: a systematic review. Prog Orthod., 17(1), 24. doi: 10.1186/s40510-016-0137-x.
Aredes, J.E., Fassina, N.A., & Macchi, R.L. (2021). Centric relation registration with intraoral central bearing on curved vs. flat plates with rim trays in edentulous patients. Acta Odontol Latinoam. 34(1):35-42. English. doi: 10.54589/aol.34/1/035.
Singh, D., Landry, A., Schmid-Schwap, M., Piehslinger, E., Gahleitner, A., Chen, J., & Rausch-Fan, X. (2024). Clinical and MRI-Based Assessment of Patients with Temporomandibular Disorders Treated by Controlled Mandibular Repositioning. Diagnostics (Basel), 14(6):572. doi: 10.3390/diagnostics14060572.
Fan, X.C., Ma, L.S., Chen, L., Singh, D., Rausch-Fan, X., & Huang, X.F. (2021). Temporomandibular Joint Osseous Morphology of Class I and Class II Malocclusions in the Normal Skeletal Pattern: A Cone-Beam Computed Tomography Study. Diagnostics (Basel). 11(3):541. doi: 10.3390/diagnostics11030541.
