РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ, РІЗНОМАНІТНІСТЬ ПІДХОДІВ ДО ЛІКУВАННЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ РОЗЛАДІВ СНЩС

Автор(и)

  • А. М. Прощенко Інститут післядипломної освіти Національного медичного університету імені О. О. Богомольця

DOI:

https://doi.org/10.35220/2523-420X/2024.2.18

Ключові слова:

СНЩС, лікування, реабілітація, больовий синдром

Анотація

Мета роботи. Вибір оптимального метода лікування розладів СНЩС (скронево нижньощелепного суглобу), що його викликають та супутніх факторів, які його обтяжують. Робота зубощелепного апарату схожа на унікальний точний механізм. У його роботі крім зубів і м’язів беруть участь нижньощелепні суглоби, нейром’язова мережа, кістки та зв’язки. Будь-які втручання в цей механізм, наприклад, протезування зубів, при неправильному проведенні можуть порушити його роботу. Наслідком цього порушення стануть головні болі, проблеми з лицьовими нервами і навіть порушення в роботі шийних відділів хребта. Щоб подібного не сталося, при протезуванні та лікуванні зубів важливо максимально точно відтворити те, що було дано природою. СНЩС є одним з найбільш часто використовуваних суглобів в організмі. Люди використовують його, щоб їсти, говорити та навіть дихати. СНЩС – це пара суглобів, які з’єднують щелепну кістку з черепом. Розлади СНЩС відносяться до будь-якого болю і дисфункції в суглобах або м’язах, що оточують їх. Дисфункція СНЩС – це захворювання, при якому страждає, безпосередньо суглоб. Порушення фізіологічного співвідношення зубів (оклюзії) та взаємодії цих компонентів, організм, компенсує за рахунок інших систем. Виникає не фізіологічне положення голови, викривлення шиї, лицьові та головні болі, порушення роботи щелепного суглобу, неправильна постава, які впливають вже на здоров’я в цілому. Оскільки розлади СНЩС мають різноманітні причини, існують також різні варіанти лікування цього стану. Запропоновано безліч інструментів, протоколів, методик і тестів СНР (скронево-нижньощелепних розладів), проте жодного з них не визнано остаточним чи найвичерпнішим методом лікування. Висновок. Головною метою нашої статті було порівняння ефективності різних форм концепцій та підходів до лікування функціональних розладів СНЩС. Вибір оптимального методу лікування розладів СНЩС необхідно проводити з урахуванням положення головки нижньої щелепи, характера зміщення суглобового диску, наявності чи відсутності больового синдрому, супутніх місцевих та загальних факторів, які його обтяжують.

Посилання

Макєєв В.Ф., Телішевська Ю. Д.., Шабинський В.Я., Телішевська О. Д., Кулінченко Р.В. Скронево-нижньощелепні розлади. Львів. 2018. 404 с.

Daif E.T. Correlation of splint therapy outcome with the electromyography of masticatory muscles in temporomandibular disorder with myofascial pain. Acta Odontol Scand. 2012. № 1. Р. 72-77. doi: 10.3109/00016357.2011.597776.

Kuzmanovic P.J., Dodic S., Lazic V., Trakovis G., Milic N., Milicic B. 2017 Occlusal stabilization splint for patients with temporomandibular disorders: Meta-analysis of short and long term effects. PLoS One. 2017. № 12(2). Р. 1-21. doi: 10.1371/journal.pone.0171296

Niemela K., Korpela M., Raustia A., Ylostalo P., Sipila K. Efficacy of stabilisation splint treatment on temporomandibular disorders. J Oral Rehabil. 2012. № 39(11). Р. 799-804. doi: 10.1111/j.1365-2842.2012.02335.x.

Макєєв В.Ф., Телішевська Ю.Д., Телішевська О. Д., Олійник М.Ю. Сучасні тенденції у лікуванні скронево-нижньощелепних розладів. Огляд літератури. Новини стоматології. 2018. № 2(95). С. 46-51.

Greven M., Landry A., Carmignani A. Comprehensive dental diagnosis and treatment planning for occlusal rehabilitation: a perspective. Cranio. 2016. № 34(4). Р. 215-217. doi: 10.1080/08869634.2016.1186880

Schindler H.J., Hugger A., Kordab B., Trp J. Splint therapy for temporomandibular disorders: basic principles. J. Craniomand. Func. 2014. № 6(3). Р. 207-230.

Choudhary S., Murali Rao H., Kumar A., Rohilla Cheraneevi J. The Occlusal Splint Therapy: A Literature Review. Indian Journal of Dental Sciences. 2015. № 1(7). Р. 101-108.

Pihut V., Gorecka M., Ceranowicz P., Wieckiewicz M. The Efficiency of Anterior Repositioning Splints in the Management of Pain Related to Temporomandibular Joint Disc Displacement with Reduction. Pain Res Manag. 2018. № 21. Р. 1-6. doi: 10.1155/2018/9089286

Diaz Gmez S.M., Hidalgo S., Gmez Merio M., Npoles Gonzleza I.J., Tan Surez N. Oclusindentaria. Reflexiones ms ue coneturas. Dental occlusion. Reflections more than conectures. Revista Archivo Mdico de Camagev. AMC. 2008. № 12(2). Р. 1-12.

Shedden-Mora M.C., Weber D., Neff A., Rief W. Biofeedback – based cognitive – behavioral treatment compared with occlusal splint for temporomandibular disorder: a randomized controlled trial. Clin J Pain. 2013. № 29(12). Р. 1057-1065. doi: 10.1097/AJP.0b013e3182850559.

Zhang C., Wu J.Y., Deng D.L., He B.Y., Tao Y., Niu Y.M., Deng M.H. Efficacy of splint therapy for the management of temporomandibular disorders: a metaanalysis. Oncotarget. 2016. № 51(7). Р. 84043-84053. doi: 10.18632/oncotarget.13059

Candirli C., Korkmaz Y.T., Celikoglu M., Altintas S.H., Coskun U., Memis S. Dentists’ knowledge of occlusal splint therapy for bruxism and temporomandibular oint disorders. Niger J Clin Pract. 2016. № 19(4). Р. 496-501. doi: 10.4103/1119-3077.183310

Meirelles L., Cunha Matherus, Rodrigues Garcia R. Influence of bruxism and splint therapy on tongue pressure against teeth. Cranio. 2016. № 34(2). Р. 100-104. doi: 10.1179/2151090315Y.0000000010

Chavan S.J., Bhad W.A., Doshi U.H. Comparison of temporomandibular oint changes in Twin Block and Bionator appliance therapy: a magnetic resonance imaging study. Prog Orthod. 2014. № 15(1). Р. 57-54.

Liu M.Q., Lei J., Han J.H., Yap AU.J., Fu K.Y. Metrical analysis of disc-condoyle relation with different splint treatment positions in patients with TMJ disc displacement. J Appl Oral Sci. 2017. № 25(5). Р. 483-489. doi: 10.1590/1678-7757-2016-0471

Maeda Í., Tsugawa T., Furusawa M. et al. A method for fabricating an occlusal splint for a patient with limited mouth opening. J. Prosthet. Den. 2005. № 94(4). P. 398-400. doi: 10.1016/j.prosdent.2005.07.002

Chen H.M., Fu K.Y., Li Y.M. et al. Positional changes of temporomandibular joint disk and condyle with insertion of anterior repositioning splint. West China journal of stomatology. 2009. № 27 (4). Р. 408-412.

Warunek S.P., Lauren M. Computer-based fabrication of occlusal splints for treatment of bruxism and TMD. J. Clin. Orthod. 2008. № 42(4). Р. 227-232.

Williamson E.H. Temporomandibular dysfunction and repositioning splint therapy. Prog. Orthod. 2005. № 6(2). Р. 206-213.

Steed P.A. The longevity of Temporomandibular Disorder Improvements after active treatment modalities. Cranio. 2004. № 22. Р. 110-14.

Grace E.G., Sarlani E., Reid B. The use of oral exercise in the treatment of muscular TMD. Cranio. 2002. № 20. Р. 204-8. doi: 10.1080/08869634.2002.11746212

Magnussen T., Syren M. Therapeutic jaw exercises and interocclusal appliance therapy. A comparison between two common treatments of temporomandibular disorders. Swed Dent J. 1999. № 23. Р. 27-37.

Nicolakis P., Erdogmus B., Kopf A., et al. Effectiveness of exercise therapy in patients with internal derangement of the temporomandibular joint. J Oral Rehabil. 2001. № 28. Р. 1158-64.

Nicolakis P., Erdogmus B., Kopf A., et al. Effectiveness of exercise therapy in patients with myofascial pain dysfunction syndrome. J Oral Rehabil. 2002. № 29. Р. 362-8.

Nicolakis P., Erdogmus B., Kopf A. et al. Effektivitat von Heilgymnastik in der Behandlung der Kiefergelenksdysfunktion: Langzeiter- gebnisse. Phys Med Rehab Kuror. 2001. № 11. Р. 51-5.

Negut I., Grumezescu V. Hyaluronic acid nanoparticles In book: Biopolymeric Nanomaterials. 2021. Р. 155-171. doi:10.1016/B978-0-12-824364-0.00015-0

Hélder Miguel, Duarte Pereira Duarte, André Sousa. Hyaluronic Acid May Advances in Experimental Medicine and Biology. 2018. № 1059. In book: Osteochondral Tissue Engineering (pp.137-153) doi:10.1007/978-3-319-76735-2_6

Majid A. Alkhilani Efficacy of Hyaluronic Acid June 2020 International Journal of Psychosocial Rehabilitation. 2020. № 24(5). Р. 3662-3671.

Ouyang N., Zhu X., Li H., Lin Yu. Effects of single condylar neck fracture without condylar cartilage injury on traumatic heterotopic ossification around temporomandibular joint in mice. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol. 2017. № 125(2). Р. 120-125. doi: 10.1016/j.oooo.2017.10.008

Park J.Y., Lee J.H. Efficacy of arthrocentesis and lavage for treatment of post-traumatic artritis in temporomandibular joint. J Korean Assoc Oral Maxillofac Surg. 2020. № 46,. Р. 174-182.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-30

Як цитувати

Прощенко, А. М. (2024). РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ, РІЗНОМАНІТНІСТЬ ПІДХОДІВ ДО ЛІКУВАННЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ РОЗЛАДІВ СНЩС. Інновації в стоматології, (2), 125–130. https://doi.org/10.35220/2523-420X/2024.2.18