ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ЛИЦЕВОГО ВІДДІЛУ ЧЕРЕПА ПАЦІЄНТІВ З ДИСТАЛЬНИМ ПРИКУСОМ З ВРАХУВАННЯМ СПРЯМУВАННЯ РОСТУ ЩЕЛЕП

Анотація

Дистальний прикус у дітей та підлітків супроводжується комплексом краніофаціальних змін, інтенсивність яких залежить від напряму росту щелеп. Мета дослідження – оцінити особливості будови лицевого відділу черепа у пацієнтів із дистальним прикусом з урахуванням горизонтального, вертикального чи нейтрального спрямування росту. Мета дослідження. Оцінити особливості будови лицевого відділу черепа у пацієнтів з дистальним прикусом з врахуванням спрямування росту щелеп. Матеріали та методи. Обстежено 89 пацієнтів 8–16 років із дистальним співвідношенням 6-х зубів; у 52 з них проведено поглиблений аналіз діагностичних моделей і розподіл на три підгрупи залежно від етіологічного чинника. Для визначення структурних особливостей лицевого черепа у пацієнтів із дистальним прикусом було вивчено 14 кутових та 9 лінійних параметрів; статистичну обробку виконували у Microsoft Excel 2016 із використанням t-критерію Стьюдента (р < 0,01). Результати. Незалежно від напряму росту виявлено порушення взаєморозташування гілки й тіла нижньої щелепи та обертання оклюзійної площини вниз за годинниковою стрілкою. Горизонтальний ріст характеризувався обертанням мандибулярної площини вгору проти годинникової стрілки, зменшенням задньої нижньої лицьової висоти та загальної висоти обличчя.Вертикальний ріст супроводжувався ретроположенням нижньої щелепи й підборіддя, вкороченням гілки нижньої щелепи та обертанням мандибулярної площини вниз. Нейтральний ріст проявляв помірні зміни без виразної ретрогнатії, але зі стабільним зменшенням передньої лицьової висоти. Висновки. Дистальний прикус асоціюється з типово повторюваними краніо- фаціальними диспропорціями, які варіюють залежно від напряму росту щелеп і мають бути враховані під час планування ортодонтичної корекції для скорочення тривалості лікування та запобігання ускладненням.