ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ТА ПРИЧИНИ ДИСФУНКЦІЇ СКРОНЕВО- НИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ СУГЛОБІВ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2523-420X/2025.4.22Ключові слова:
епідеміологія, дисфункція скронево- нижньощелепних суглобів, причини, розповсюдженість, скронево-нижньощелепні розлади, оклюзія, психоемоційний стан, гендерні дослідження, захворюванняАнотація
Однією з актуальних проблем стоматології є своєчасна діагностика та комплексне лікування синдрому дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС). Розповсюдженість дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів останніми десятиліттями пов’язана зі змінами способу життя сучасної людини, зростанням психоемоційного стресу, зміною характеру харчування та іншими причинами. Функціональні розлади зубощелепної системи виявляються у 27,0–45,0% дорослого населення України, тоді як серед пацієнтів, які звертаються за стоматологічною допомогою, цей показник сягає до 65,0%. Розуміння епідеміології та факторів ризику цих патологічних станів є ключовим для розробки ефективних стратегій профілактики та раннього виявлення причин дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів. Мета дослідження. Вивчення досліджень та наукових доробок щодо проблем епідеміології та причин дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів з метою привернення увагу до розповсюдження захворювання, до проблем діагностики, профілактики та лікування дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів. Матеріали та методи дослідження. У ході написання статті, було вивчено низку даних наукових баз – Web of Science, Scopus, Google Scholar, і PubMed, у ході напрацювання матеріалу було застосовано методи узагальнення, системного і порівняльного аналізу проблем епідеміології та причин дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів. Результати дослідження. Згідно з епідеміологічними дослідженнями Manfredini Dю, et al., опублікованими у «Journal of Oral Rehabilitation», поширеність дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів у загальній популяції коливається від 5,0 % до 12,0 %. Водночас симптоми, пов’язані з розладами скронево-нижньощелепних суглобів, спостерігаються у 75,0 % пацієнтів, які мають хоча б один симптом (шуми, клацання, обмежене відкривання рота, тощо). Автори у своїх дослідженнях висвітлюють значні географічні відмінності у поширеності цього захворювання: у Північній Америці та Західній Європі поширеність симптоматичної дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів становить 7,0–10,0%; в азійських країнах (Японія, Китай, Корея) від 5,0 % до 8,0%; у Латинській Аме- риці – 10,0–15,0%; у Східній Європі – 8,0–12,0%. Функ- ціональні розлади зубощелепної системи виявляються у 27,0–45,0 % дорослого населення України, тоді як серед пацієнтів, які звертаються за стоматологіч- ною допомогою, цей показник сягає 65,0 %. Розуміння епідеміології та факторів ризику цих патологічних станів є ключовим для розробки ефективних стратегій профілактики та раннього виявлення дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів. Висновки. Проведений аналіз даних, опублікованих у науковій літературі, довів, що захворювання скронево- нижньощелепних суглобів займають одне з перших місць після карієсу та пародонтальних захворювань серед усіх стоматологічних уражень. Захворювання відрізняються великою кількістю симптомів, ознак та різноманіттям епідеміологічних факторів і причин розвитку дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів. Було виявлено, що окрім оклюзійно-артикуляційних розладів і патології жувальних м’язів, важливу роль відіграють ендокринні, гендерні та психоемоційні чинники, які роблять цю проблему не тільки медичною, а й соціальною.
Посилання
(2023). American Academy of Orofacial Pain. Orofacial Pain: Guidelines for Assessment, Diagnosis and Management. 6th ed. Chicago: Quintessence Publishing;.
Berger, M., Oleszek-Listopad, J., Marczak, M., & Szymanska, J. (2015). Psychological aspects of temporomandibular disorders – literature review. Curr Issues Pharm Med Sci, 28(1), 55-59. DOI: https://doi.org/10.1515/cipms-2015-0044
Canales, G.D.L.T. & et al. (2019). Distribution of depression, somatization and pain-related impairment in patients with chronic temporomandibular disorders. Journal of applied oral science: revista FOB, (27), e20180210.
Chellappa, D., & Thirupathy, M. (2020). Comparative efficacy of low-Level laser and TENS in the symptomatic relief of temporomandibular joint disorders:A randomized clinical trial. Indian J Dent Res, 31(1), 42–47. https://doi:10.4103/ijdr.IJDR_735_18
Choi, B.H. (1997). Magnetic resonance imaging of the temporomandibular joint after functional treatment of bilateral condylar fractures in adults. J. Oral. Maxillofac. Surg, 26, 344-347.
Dulcić, N. & et al. (2003). Incidence of temporomandibular disorders at tooth loss in the supporting zones. Collegium Antropologicum, 27, 2, 61–67.
(2024). European Academy of Craniomandibular Disorders. Guidelines for Assessment, Diagnosis, and Management of Temporomandibular Disorders.
Ferendiuk, E., Bieganska, J.M., Kazana, P., & Pihut, M. (2019). Progressive muscle relaxation according to Jacobson in treatment of the patients with temporomandibular joint disorders. Folia Med Cracov,: 59 (3), 113–122. https://doi:10.24425/fmc.2019.131140.
Friedman, S.N., Grushka, M., Beituni, H.K., Rehman, M. Bressler, H.B., & Friedman, L. (2020). Advanced Iltrasound Screening for Temporomandibular Joint (TMJ) Internal Derangement. Radio Res Pract, 2020, 1809690. https://doi:10.1155/2020/1809690.
Heo, H.A., Park, S., & Pyo, S.W. (2018). Association of temporomandibular disorder and high frequency of suicide ideation in Korean adolescents: a cross-sectional survey. Acta Odontologica Scandinavica, 5(76), 374–379.
Hillunen, K., Vehkalahti, M., & Aunamo, A. (1997). Occlusal imbalances and temporomandibular disorders in the eldery. Acta odontol. Scand,’ 55, 137-141.
Holmlund, A., & Axelsson, S. (1994). Temporomandibular joint osteoarthrosis. Correlation of clinical and arthroscopic findings with degree of molar support. Acta Odontologica Scandinavica, 4(52),214–218
Kim, T.Y., Shin, J.S., Lee, J., & et al. (2015). Gender Difference in Associations between Chronic Temporomandibular Disorders and General Quality of Life in Koreans: A Cross-
Sectional Study. PLoS One,10(12), e0145002.
Kim, Y.K., & Yun, P.Y. (2009). Implant therapy and temporomandibular disorder. Journal of Korean Dental Science, 2(1), 4–10.
Kordaß, В. (1999). The temporomandibular joint in video motion -noninvasive image techniques to present the functional anatomy. Ann. Anat, 181, 33-36.
Kostrzewa-Janicka, J., Pietrzak, B., Jurkowski, P., Wielgos, M., Binkowska, M., & Mierzwinska-Nastalska, E. (2013). Effects of oral contraceptives on the treatment for internal derangements in temporomandibular joints in women. Neuroendocrinol. Lett, 34, 566–572.
Lai, Y.C., Yap, A.U., & Türp, J.C. (2020). Prevalence of temporomandibular disorders in patients seeking orthodontic treatment: A systematic review. J Oral Rehabil, 47(2), 270-280. DOI: 10.1111/joor.12899..
LeResche, L., Saunders, K., Von, Korff., M.R., Barlow, W., & Dworkin, S.F. (1997). Use of exogenous hormones and risk of temporomandibular disorder pain. Pain, 69, 153–160. ttps://doi:10.1016/ S0304-3959(96)03230-7
Lin, C.Y., Chung, C.H., Chu, H.Y., Chen, L.C., Tu, K.H., Tsao, C.H., & Chien, W.C. (2017). Prevalence of temporomandibular disorders in rheumatoid arthritis and associated risk factors: A nationwide study in Taiwan. Journal of Oral and Facial Pain and Headache, 31(4), e29–e36. https://doi.org/10.11607/ofph.1917
Luder, H.-U. (2002). Factors affecting degeneration in human temporomandibular joints as assessed histologically. European Journal of Oral Sciences, 2 (110), 106–113.
Malgorzata, P., Malgorzata, K.M., Karolina, C., & Gala, A. (2020). Diagnostic of Temporomandibular Disorders and Other Facial Pain Conditions-Narrative Review and Personal Experience. Medicina (Kaunas), 56(9), 472. https://doi:10.3390/medicina56090472
Manfredini, D., Lombardo, L., & Siciliani, G. (2017). Temporomandibular disorders and dental occlusion. A systematic review of association studies: end of an era? J Oral Rehabil, 44 (11), 908-923.
Mohl, N. (1988). Diagnostic rationale: an overview. A textbook of occlusion, 179–184.
Myrza, A.Y., & Liutyk, H.Y. (2002). Reabylytatsyia patsyentov s bolevym syndromom vysochno-nyzhnecheliustnykh sustavov. Sovremennaia stomatolohyia, 4, 28–29
Nadershah, M. (2019). Prevalence of temporomandibular joint disorders in adults in Jeddah, Kingdom of Saudi Arabia: A cross-sectional study. Journal of Contemporary Dental Practice, 20(9), 1009–1013.
(2023). National Institute of Dental and Craniofacial Research. Prevalence of TMJD and Its Signs and Symptoms. Available at: https://www.nidcr.nih.gov/research/data-statistics/facial-pain/prevalence .
Puri, J., Hutchins, B., Bellinger, L.L., & Kramer, P.R. (2009). Estrogen and inflammation modulate estrogen receptor alpha expression in specific tissues of the temporomandibular joint. J. Endocrinol. Reprod, 7, 155. https://doi:10.1186/1477-7827-7-155
Proshchenko, A. (2024). Planning Orthopedic Treatment for Patients with Occlusal-Articulation Disorders and Functional Disorders of the Dentofacial System or Pain Syndrome Associated with Temporomandibular Joint Dysfunction. Journal of Education, Health and Sport, 70, 56918, 1-9. https://doi.org/10.12775/JEHS.2024.70.56918
Schiffman, E., Ohrbach, R., Truelove, E., Look, J., Anderson, G., & et al. (2014). Diagnostic criteria for temporomandibular disorders (DC/TMD) for clinical and research applications: Recommendations of the International RDC/TMD Consortium Network and Orofacial Pain Special Interest Group. Journal of Oral and Facial Pain and Headache, 28(1), 6–27. https://doi.
org/10.11607/jop.1151
Schwartz, H. (1986). Occlusal variations for reconstructing the natural dentition. J: Prosthet. Dent, 55, 1, 101-105.
Slade, G. D., Ohrbach, R., Greenspan, J. D., Fillingim, R. B., Bair, E., Sanders, A. E., & Maixner, W. (2016). Painful temporomandibular disorder: Decade of discovery from OPPERA studies. Journal of Dental Research, 95(10), 1084–1092. https://doi.org/10.1177/0022034516653743
Sousa, B.M. Lуpez-Valverde, N, Lуpez-Valverde, A, Caramelo, F, Fraile, J.F., Payo, J.H., & Rodrigues, M.J. (2020). Different Treatments in Patients with Temporomandibular Joint Disorders: A Comparative Randomized Study. Medicina (Kaunas), 56(3), 113. DOI: 10.3390/medicina56030113.
Svensson, P., & Graven-Nielsen, T. (2001). Craniofacial muscle pain: review of mecha- nisms and clinical manifestations. J Orofac Pain, 15, 117–145.
Tallents, R.H. & et al. (2002). Prevalence of missing posterior teeth and intraarticular temporomandibular disorders. The Journal of Prosthetic Dentistry,. 1(87), 45–50.
Tamimi, D., Jalali, E., & Hatcher, D. (2018). Temporomandibular joint imaging. Radiologic Clinics of North America, 56(1), 157–175. https://doi.org/10.1016/j. rcl.2017.08.011
Wang, Y., Bao, M., Hou, C., Wang, Y., Zheng, L., & Peng, Y. (2021). The Role of TNF-α in the Pathogenesis of Temporomandibular Disorders. Biol Pharm Bull, 44(12), 1801–1809. https://doi:10.1248/bpb.b21-00154 .
Warren, M.P., & Fried, J.L. T(2001). emporomandibular disorders and hormones in women. Cells Tissues Organs, 169, 187–192. https://doi:10.1159/000047881
(2024). World Health Organization. Global Burden of Disease Study 2023. Geneva: WHO.
Xu, G.Z., Jia, J., Jin, L., Li, J.H., Wang, Z.Y., & Cao, D.Y. (2018). Low-level laser therapy for temporomandibular disorders: A systematic review with meta-analysis. Pain Research and
Management, 2018, 4230583. https://doi. org/10.1155/2018/4230583
Yap, A.U.J. & et al. (2004). Relationships between depression/somatization and self-reports of pain and disability. Journal of Orofacial Pain, 3(18), 220–225.
Zhao, Y.-p., Zhang, Z.-y., Wu ,Y.-t., Zhang, W.-L., & Ma, X.-c. (2011). Investigation of the clinical and radiographic features of osteoarthrosis of the temporomandibular joints in adolescents and
young adults. Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. Oral Radiol. Endodontol, 111, e27–e34. https://doi:10.1016/j.tripleo.2010.09.076
Zieliński, G., Pająk-Zielińska, B., & Ginszt, M. (2024). A meta-analysis of the global prevalence of temporomandibular disorders. Journal of Clinical Medicine, 13(5), 1365. https://doi.org/10.3390/jcm13051365
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
