ОПТИМІЗАЦІЯ СТАНУ МІКРОБІОТИ РОТОВОЇ ПОРОЖИНИ ТА ПОСИЛЕННЯ АНТИМІКРОБНОГО ЗАХИСТУ ЯСЕН ЩУРІВ КОМПЛЕКСОМ ЛІКУВАЛЬНО- ПРОФІЛАКТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ТЛІ ВИСОКОСАХАРОЗНОЇ ДІЄТИ

Анотація

Тривале споживання високосахарозного раціону є одним із провідних чинників розвитку карієсу зубів, оскільки супроводжується порушенням мікробіоценозу ротової порожнини, зростанням частки умовно- патогенної мікробіоти та зниженням неспецифічного антимікробного захисту слизових оболонок. Одними з інформативних біохімічних маркерів цих змін є активність уреази як показника мікробної контамінації та активність лізоциму як індикатора стану місцевого неспецифічного імунітету. Це обґрунтовує доцільність застосування комплексних лікувально-профілактичних підходів, що поєднують місцевий вплив на тканини ротової порожнини та загальнозміцнювальну дію на організм. Метою дослідження було проаналізувати вплив комплексу лікувально-профілактичних препаратів на показники активності уреази, лізоциму та ступеня дисбіозу у слизовій оболонці ясен щурів на тлі моделювання карієсу зубів високосахарозною карієсогенною дієтою. Матеріали та методи. Дослідження виконано на 30 одномісячних самцях білих щурів лінії Wistar масою 70±5 г, розподілених на три групи: інтактну (n=10); тварин, які отримували карієсогенний раціон (КР) (n=10); тварин, які отримували КР у поєднанні з лікувально-профілактичним комплексом (ЛПК) (n=10). Карієс моделювали протягом 60 діб за допомогою високосахарозної дієти. ЛПК включав місцеве нанесення на ясна гелів «Кальцид» і «Біотрит-Дента» та пероральне введення препаратів INOS і Orthomol Immun. У гомогенатах слизової оболонки ясен визначали активність уреази та лізоциму; ступінь дисбіозу розраховували за співвідношенням відносних значень цих показників. Статистичну обробку результатів проводили параметричними методами. Результати дослідження. Споживання карієсогенного раціону зумовило виражені дисбіотичні зміни у слизовій оболонці ясен щурів: активність уреази зростала на 91,9%, тоді як активність лізоциму знижувалася на 33,3% порівняно з інтактними показниками (p<0,001). Це супроводжувалося підвищенням ступеня дисбіозу до 2,88±0,11 ум. од., що у 2,9 раза перевищувало значення інтактної групи. Застосування ЛПК на тлі КР забезпечувало утримання активності уреази (0,98±0,08 мккат/кг), лізоциму (127±8 од./кг) і ступеня дисбіозу (1,21±0,10 ум. од.) на рівнях, що не мали статистично значущих відмінностей від інтактних значень (p>0,05), при достовірних відмінностях від групи КР (p<0,001). Між активністю уреази та лізоциму встановлено тісний зворотний кореляційний зв’язок (r=-0,999; p<0,05). Висновки. Високосахарозна карієсогенна дієта призводить до розвитку дисбіозу слизової оболонки ясен, зростання активності уреази та зниження активності лізоциму, що свідчить про послаблення антимікробного захисту ротової порожнини. Комплексне застосування місцевих гелів у поєднанні із системними вітамінно-мінеральними препаратами ефективно коригує зазначені порушення та сприяє нормалізації мікробіоти й неспецифічного імунного захисту ясен щурів.