ПОКАЗНИКИ КІСТКОВОГО МЕТАБОЛІЗМУ У ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ ПРИ ДІАБЕТИЧНІЙ ОСТЕОПАТІЇ В ОЦІНЦІ ПРОГНОЗІВ РЕЗУЛЬТАТІВ ДЕНТАЛЬНОЇ ІМПЛАНТАЦІЇ

Анотація

ваний пародонтит, ускладнений цукровим діабетом 2 типу, представляють групу ризику при проведенні дентальної імплантації. Інгібування кісткової резорбції, активізації мінералізації та кісткоутворення залежать від стану кісткового метаболізму. Тому вивчення клініко-лабораторних даних прояву остеоінтеграції у пацієнтів з генералізованим пародонтитом та цукровим діабетом, в залежності від особливості варіабельності кісткового метаболізму представляють великий інтерес. Мета дослідження – пошук діагностичних підходів з виявлення різної варіабельності кісткового метаболізму та співставлення його з особливостями остеоінтеграції дентальних імплантатів. Матеріали і методи дослідження. У комплексне клініко-лабораторне дослідження було включено 166 хворих, що потребували дентальної імплантації у віці від 35 до 50 років (в середньому 42,5±2,34 роки), серед яких 99 (59,6 %) жінок та 67(40,4 %) чоловіків. Діагноз – генералізований пародонтит 1–2 ступеню тяжкості був встановлений в усіх хворих, при цьому: швидкопрогресуючий – у 90 випадках; хронічний – у 76 пацієнтів. За участю лікаря-ендокринолога в дослідження були включені пацієнти тільки з компенсованою та субкомпенсованою формою цукрового діабету 2 типу. Контрольну групу склали 19 майже здорових донорів-добровольців без ендокринної патології у віці від 35–50 років (середній вік 41,5±2,7), що мали інтактні зуби та здорові тканини пародонту. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз отриманих даних лабораторних досліджень показав, у хворих на швидкопрогресуючий генералізований пародонтит із діабетичною остеопатією і швидкопрогресуючий генералізований пародонтит без фонової патології чітко простежується більш глибоке розбалансування процесів кісткового ремоделювання з високим рівнем остеорезорбції, і значним зниженням остеогенезу, що обумовлює прискорення деструкції кісткової тканини пародонта і її втрату. Одночасно виявлено, що у хворих з деструктивним ураженням пародонтальних тканин за умови відсутності у них системної діабетичної кісткової патології реєструється менш виражене зниження рівнів маркерів кісткоутворення і маркерів кісткової резорбції. Висновки. Наші дослідження та отримані дані лабораторних досліджень свідчать про те, що при наявності діабетичної остеопатології до і після встановлення дентальних імплантатів у даного контингенту вкрай необхідний динамічний контроль за рівнем показників кісткового метаболізму.