ЗАСТОСУВАННЯ СПЛІНТ-ТЕРАПІЇ ПРИ КОМПЛЕКСНОМУ ВИДАЛЕННІ ТРЕТІХ МОЛЯРІВ

Анотація

Проведено клінічне спостереження пацієнтів, яким застосовували сплінт-терапію: використання стандартної ортодонтичної капи Т4А синього кольору за 1 місяць до оперативного втручання та в післяопераційному періоді протягом 2 місяців. Матеріали і методи. Оперативні втручання з комплексного видалення третіх молярів проводили пацієнтам з ортодонтичною патологією та пацієнтам з хронічним травматичним артритом скронево-нижньощелепного суглоба. Усі видалені зуби були дистоповані та ретеновані і спричиняли дискомфорт у пацієнтів при функціонуванні зубощелепного апарату. У 26 пацієнтів віком від 18 до 35 років було виконано комплексне видалення третіх молярів. Пацієнтів розподілено на чотири групи: І групу склали 10 чоловіків, ІІ групу – 10 жінок, яким застосовували сплінт-терапію до і після хірургічного втручання; ІІІ та IV групи склали 3 чоловіків та 3 жінок без застосування сплінт-терапії. Усі пацієнти перебували на диспансерному обліку протягом року.При цьому проводили порівняльний аналіз панорамних рентгенографій та діагностичних моделей щелеп у досліджуваних групах до і через 1 рік після хірургічного втручання. До хірургічного втручання за 1 місяць і після комплексного видалення третіх молярів протягом 2 місяців пацієнтам рекомендували використовувати в нічний час стандартну ортодонтичну капу Т4А синього кольору. Результати. Результати дослідження виявили достовірні відмінності в довжинах зубного ряду у досліджуваних пацієнтів до і після комплексного видалення третіх молярів, а також покращення у них загального стану з боку роботи скронево-нижньощелепного суглоба.Зміна оклюзійних взаємовідношень зубів верхньої та нижньої щелеп при комплексному видаленні третіх молярів сприяє фізіологічній перебудові прикусу та функціональному зміненню роботи скронево- нижньощелепного суглоба, що дуже важливо при лікуванні пацієнтів з хронічним травматичним артритом скронево-нижньощелепного суглоба та ортодонтичною патологією у вигляді скупченості зубів фронтальної ділянки. Висновки. Використання сплінт-терапії до і після хірургічного втручання сприяло більш стійким і вираженим функціональним змінам роботи зубощелепного апарату, як при візуальному огляді, так і при цифровому аналізі.