КОМПЛЕКСНИЙ МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД ЩОДО ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З ПОЛІОДОНТІЄЮ, ГІПЕРДОНТІЄЮ. КЛІНІЧНІ ВИПАДКИ

Анотація

Надкомплектний зуб може бути одиничним або множинним, одно – або двобічним, виникає з різною частотою у різних популяціях. Надкомплектні зуби класифікують за формою, морфологією, розташуванням та появою. З метою діагностики слід використовувати додаткові методи дослідження. Мета дослідження. Аналіз результатів лікування пацієнтів з надкомплектними зубами. Матеріали та методи. Під клінічними спостереженнями перебували 22 пацієнти із 86 надкомплектними зубами, віком від 20 до 26 років. Лікування полягало у видаленні надкомплектних зубів. Обробку цифрових даних проводили за стандартними методиками з використанням програми Statistica 2018. Результати дослідження. Аналіз цифрових даних засвідчив більшу кількість надкомплектних зубів на нижній щелепі у жінок. Отримані дані свідчать про те, що найчастіше саме лікар-стоматолог-ортодонт виявляв наявність надкомплектних зубів при обстеженні. Це певним чином, пояснює більшу кількість жінок у нашому дослідженні: жінки звертались до стоматолога зі скаргами на неправильне положення зубів. На нижній щелепі надкомплектних зубів було більше, ніж на верхній щелепі, зокрема, найбільша кількість надкомплектних зубів спостерігалась у ділянці молярів нижньої щелепи. Усім пацієнтам після визначення етапності комплексного лікування було проведене видалення надкомплектного зуба. Показаннями для видалення надкомплектного зуба були: наявність локалізованого пародонтиту у ділянці прорізаного зуба, консервативне лікування локалізованого пародонтиту було безуспішним. У прооперованих пацієнтів загоєння рани відбувалось як первинним, так і вторинним натягом. За наявності ознак місцевого запального процесу у 3 випадках рана загоювалась вторинним натягом. При болях пацієнтам рекомендували нестероїдні протизапальні. Клінічні спостереження за оперованими пацієнтами підтверджують думку, що чим швидше було проведене хірургічне втручання, тим швидше досягали успішного результату ортодонтичного лікування. Своєчасна рання діагностика та наявність міждисциплінарних зв’язків за наявності надкомплектних зубів можуть звести до мінімуму розвиток потенційних ускладнень, пов’язаних із цією аномалією. Висновки. Досягнення успішного результату можливе при комплексному підході щодо послідовності втручань, визначення показань до хірургічного лікування, термінами його проведення, реабілітаційних заходів та подальшого ведення лікарями суміжних спеціальностей.