ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ СТОМАТОЛОГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ТА ХВОРОБОЮ АЛЬЦГЕЙМЕРА (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
Ключові слова:
хвороба Альцгеймера, стоматологічний статус, карієс зубів, захворювання пародонту, здоров’я порожнини ротаАнотація
Резюме. Деменція є глобальною медико-соціальною проблемою та однією з провідних причин інвалідності й залежності людей похилого віку. Вона справляє значний фізичний, психологічний та економічний вплив не лише на самих пацієнтів, а й на їхніх родичів, осіб, що здійснюють догляд, і суспільство загалом. Найпоширенішою формою деменції є хвороба Альцгей- мера (ХА), що становить 60–80 % випадків і характеризується повільним, необоротним перебігом, який зрештою призводить до смерті. Етіологія ХА остаточно не з’ясована; описано низку гіпотез розвитку – амілоїдного каскаду, тау-гіпотезу, нейротрансмітерну, мітохондріальну, запальну, оксидативного стресу, нейроваскулярну, генетичну, а також теорії глюкозного гіпометаболізму («діабет 3-го типу»), ролі металів, мікробіому та інфекцій. Останніми роками увагу дослідників привернув можливий зв’язок ХА зі стоматологічною патологією. Виявлення пародонтопатогенів у мозку пацієнтів з ХА дало підстави говорити про інфекційне походження захворювання.Цей взаємозв’язок є двонаправленим: з одного боку, хронічне запалення в пародонті може підтримувати системне запалення та сприяти нейродегенерації; з іншого – когнітивні порушення при ХА знижують мотивацію і здатність хворих здійснювати адекватний догляд за ротовою порожниною, що веде до прогресування стоматологічної патології. Таким чином, ступінь тяжкості когнітивної дисфункції безпосередньо корелює з погіршенням стоматологічного статусу, а загальна парадигма запалення поєднує перебіг ХА з хронічними хворобами порожнини рота. Збереження стоматологічного здоров’я та своєчасне лікування патологій у людей похилого віку можуть стати важливим фактором у сповільненні прогресування нейродегенеративних процесів. Підтримання функціональної стоматогнатної системи дозволяє зберегти основні життєві функції – жування, мову, естетику, що прямо впливають на якість життя пацієнтів із хворобою Альцгеймера.
Посилання
Soria Lopez, J.A., González, H.M., & Léger, G.C. (2019). Alzheimer’s disease. Handbook of clinical neurology, 167, 231–255. https://doi. org/10.1016/B978-0- 12-804766-8.00013-3.
Dementia: an adapted evidence-based clinical guideline (2019). https://www.dec.gov.ua/wp-content/ uploads/2019/11/2016_736_akn_dem.pdf.
Kumar, A., Sidhu, J., Lui, F., & Tsao J.W. (2024). Alzheimer Disease. In: StatPearls [Internet]. Treas- ure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025. PMID: 29763097. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29763097/
Pruntel, S.M., van Munster, B.C., de Vries, J.J., Vissink, A., & Visser, A. (2024). Oral Health as a Risk Factor for Alzheimer Disease. J Prev Alz Dis, 11 (1), 249-258. http://dx.doi.org/10.14283/jpad.2023.82.
Chynyak, O.S. The role of the genetic factor in the development of Alzheimer’s disease. Kharkiv, 2020 https://pat.nuph.edu.ua/wp-content/uploads/2020/09/35.pdf.
2020 Alzheimer’s disease facts and figures. (2020). Alzheimers Dement. Mar 10. doi: 10.1002/alz.12068. PMID: 32157811.7.
Sokolova, L.K., Zherdʹova, N.M., Chaban, O.S., Sirenko, Yu.M., & Kholin, V.O. (2021). Dementsiya i khvoroba Alʹts•heymera: aktsent na profilaktyku prohresuvannya kohnityvnykh rozladiv [Dementia and Alzheimer’s disease: emphasis on the prevention of genetic disorders]. Zdorovʺya Ukrayiny – Health of Ukraine, 4, 11-13. https://health-ua. com/multimedia/userfiles/files/2021/Endo_4_2021/ Ендо_4_2021_11-13.pdf.
Cummings, J., Lee, G., Ritter, A., Sabbagh, M., & Zhong, K. (2019). Alzheimer’s disease drug development pipeline: 2019. Alzheimers Dement (NY), 5, 272-293. doi: 10.1016/j.trci.2019.05.008.
Knopman, D.S., Petersen, R.C., & Jack, C.R. Jr. (2019). A brief history of “Alzheimer disease”: multiple meanings separated by a common name. Neurology, 92 (22), 1053–59. doi: 10.1212/WNL.0000000000007583
Sweeney, M.D., Montagne, A., & Sagare, A.P. et al. (2019). Vascular dysfunction – the disregarded partner of Alzheimer’s disease. Alzheimers Dement, 15, 158-67. doi: 10.1016/j.jalz.2018.07.222. Erratum in: Alzheimers Dement. 2022, 18(3), 522. doi: 10.1002/alz.12483. PMID: 30642436; PMCID: PMC6338083.
Lane, C.A., Hardy, J., & Schott, J.M. (2018). Alzheimer’s disease. Eur J Neurol, 25 (1), 59-70. doi: 10.1111/ene.13439.
Selkoe, D.J., & Hardy, J. (2016). The amyloid hypothesis of Alzheimer’s disease at 25 years. EMBO Mol Med, 8 (6), 595–608. doi: 10.15252/emmm.201606210
Scheltens, P., de Strooper, B., Kivipelto, M., Holstege, H., Chételat, G., & Teunissen, C. et al. (2021). Alzheimer’s disease. Lancet, 39, 1577–90. https://doi. org/10.1016/S0140-6736(20)32205-4.
Robbins, M., Clayton, E., & Kaminski Schierle, G.S. (2021). Synaptic tau: A pathological or physiological phenomenon? Acta Neuropathologica Communications, 9, 149. https://doi.org/10.1186/s40478-021-01246-y.
Rajmohan, R., & Reddy, P.H. (2017). Amyloid-Beta and Phosphorylated Tau Accumulations Cause Abnormalities at Synapses of Alzheimer’s disease Neurons. Journal of Alzheimer’s Disease, 57 (4), 975-999. doi: 10.3233/ JAD-160612.
Deture, M.A., & Dickson, D.W. (2019) The neuropathological diagnosis of Alzheimer’s disease. Molecular Neurodegeneration, 14 (1), 32. doi: 10.1186/ s13024-019-0333-5.
Kozʹolkin OA, Revenʹko AV, & Myedvyedkova SO.(2021). Alhorytm diahnostyky ta likuvannya dementsiyi: navchalʹnyy posibnyk [Algorithm for diagnosing and treating dementia: training. manual]. Zaporizhzhya: ZDMU, 96.
Sahab Uddin, Md., & Md. Ashraf, G. (2019). Introductory Chapter: Alzheimer’s Disease – The Most Common Cause of Dementia. IntechOpen. doi: 10.5772/ intechopen.82196.
Eratne, D., Loi, S.M., Farrand, S., Kelso, W., Velakoulis, D., & Looi J.C. (2018). Alzheimer’s disease: clinical update on epidemiology, pathophysiology and diagnosis. Australasian psychiatry, 26 (4), 347-357. https://doi. org/10.1177/1039856218762308.
Sweeney, M.D., Montagne, A., & Sagare, A.P. (2022). Vascular dysfunction – the disregarded partner of Alzheimer’s disease. Alzheimers Dement, 18 (3), 522. doi: 10.1002/alz.12483.
Verdile, G., Keane, K.N., Cruzat, V.F., Medic, S., Sabale, M., & Rowles, J. (2015). Inflammation and Oxidative Stress: The Molecular Connectivity between Insulin Resistance, Obesity, and Alzheimer’s Disease. Mediators Inflamm, 105828. doi: 10.1155/2015/105828.
Giovannonia, G., Hawkesa, C., Lechner-Scottb, J., Levyc, M., Waubantd, E., & Gold, J. (2020). The COVID-19 pandemic and the use of MS disease-modifying therapies. Multiple Sclerosis and Related Disorders, 39, 102073. https://doi.org/10.1016/j.msard.2020.102073.
Kiuchi, S., Cooray, U., Kusama, T., Yamamoto, T., Abbas, H., & Nakazawa, N. et al. (2022). Oral Status and Dementia Onset: Mediation of Nutritional and Social Factors. J Dent Res, 101 (4), 420-427. doi: 10.1177/00220345211049399.
Lukʺyanetsʹ, O.O. (2021). Khvoroba Alʹts•heymera: suchasni hipotezy patohenezu, perspektyvy rozroblennya novitnikh metodiv rannʹoyi diahnostyky ta likuvannya [Alzheimer’s disease: modern hypotheses of pathogenesis, prospects for the development of the latest methods of early diagnosis and treatment]. Visnyk Natsionalʹnoyi akademiyi nauk Ukrayiny – Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, 4, 22-28. https://doi. org/10.15407/visn2021.04.022.
Ryder, M.I. (2020). Porphyromonas gingivalis and Alzheimer disease: Recent findings and potential therapies. J Periodontol, 91 (Suppl. 1), 45-49. https://doi. org/10.1002/JPER.20-0104.
Marta, R., Paula, L.J., Sofia, V.A., Júlio, P.J., & Amaral, B. et al. (2021). Association of Porphyromonas Gingivalis, a Major Periodontopathic Bacteria, in Patients with Alzheimer’s Disease. Int J Oral Dent Health, 7, 131. doi.org/10.23937/2469-5734/1510131.
Liu, S., Butler, С., Ayton, S., Reynolds, E., & Dashper, S. (2023). Porphyromonas gingivalis and the pathogenesis of Alzheimer’s disease, Critical Reviews in Microbiology, 50 (2), 127-137. DOI: 10.1080/1040841X.2022.2163613.
Sims, R., Hill, M., & Williams, J. (2020). The multiplex model of the genetics of Alzheimer’s disease. Nat. Neurosci. 23, 311-322. doi: 10.1038/s41593-020-0599-5
Tabrett, A., & Horton, M.W. (2020). The influence of host genetics on the microbiome. F1000Research, 9, 84. doi: 10.12688/f1000research.20835.1.
Liu, X.X., Jiao, B., Liao, X.X., Guo, L.N., Yuan, Z.H., & Wang, X. et al. (2019). Analysis of Salivary Microbiome in Patients with Alzheimer’s Disease. J. Alzheimers Dis, 72 (2), 633-640. doi: 10.3233/JAD-190587.
Ilievski, V., Zuchowska, P.K., Green, S.J., Toth, P.T., Ragozzino, M.E., & Le, K. et al. (2018). Chronic oral application of a periodontal pathogen results in brain inflammation, neurodegeneration, and amyloid beta production in wild type mice. PLoS ONE, 13, e0204941. doi: 10.1371/journal.pone.0204941.
Poole, S., Singhrao, S.K., Chukkapalli, S., Rivera, M., Velsko, I., & Kesavalu, L. et al. (2015). Active invasion of Porphyromonas gingivalis and infection-induced complement activation in ApoE-/- mice brains. Journal of Alzheimer’s Disease, 43 (1), 67–80. doi: 10.3233/JAD-140315.
Singhrao, S.K., Harding, A., Chukkapalli, S., Olsen, I., Kesavalu, L., & Crean, S. (2016). Apolipoprotein E Related Co-Morbidities and Alzheimer’s Disease. Journal of Alzheimer’s Disease, 51 (4), 935-48. doi: 10.3233/ JAD150690.
Popovac, A., Mladenović, I., Krunić, J., Trifković, B., Todorović, A., & Milašin, J. et al. (2020). Apolipoprotein ε4 Allele and Dental Occlusion Deficiency as Risk Factors for Alzheimer’s Disease. Journal of Alzheimer’s Disease, 74 (3), 797–802. doi: 10.3233/ JAD-191283.
Popovac, A., Stančić, I., Despotović, N., Nikolić, N., Stefanova, E, & Milašin, J. (2019). Difference in apolipoprotein E genotype distribution between dentate and edentulous elderly patients with Alzheimer disease. Genetika, 48 (2), 699-706. doi: 10.2298/GENSR1602699P.
Scannapieco, F.A., & Cantos, A. (2016). Oral inflammation and infection, and chronic medical diseases: implications for the elderly. Periodontol 2000, 72 (1), 153-175. doi: 10.1111/prd.12129.
Wu, Y.F., Lee, W.F., Salamanca, E., Yao, W.L., Su, J.N., & Wang, S.Y. et al. (2021). Oral microbiota changes in elderly patients, an indicator of alzheimer’s disease. Int J Environ Res Public Health, 18 (8), 4211. doi: 10.3390/ijerph18084211.
Panzarella, V., Mauceri, R., Baschi, R., Maniscalco, L., Campisi, G., & Monastero, R. (2022). Oral Health Status in Subjects with Amnestic Mild Cognitive Impairment and Alzheimer’s Disease: Data from the Zabút Aging Project. Journal of Alzheimer’s Disease, 87 (1), 173-183. doi: 10.3233/JAD-200385.
Leblhuber, F., Huemer, J., Steiner, K., Gostner, J.M., & Fuchs, D. (2020). Correction to: Knock-on effect of periodontitis to the pathogenesis of Alzheimer’s disease? Wiener klinische Wochenschrift, 132 (17-18), 493-498. doi: 10.1007/s00508-020-01638-5.
Laugisch, O., Johnen, A., Maldonado, A., Ehmke, B., Burgin, W., & Olsen, I. et al. (2018). Periodontal Pathogens and Associated Intrathecal Antibodies in Early Stages of Alzheimer’s Disease. J Alzheimers Dis, 66 (1), 105-114. doi: 10.3233/JAD-180620.
Holmer, J., Aho, V., Eriksdotter, M., Paulin, L., Pietiäinen, M., & Auvinen, P. et al. (2021). Subgingival microbiota in a population with and without cognitive dysfunction. J Oral Microbiol, 13(1), 1854552. doi: 10.1080/20002297.2020.1854552.
Beydoun, M.A., Beydoun, H.A., Hossain, S., El-Hajj, Z.W., Weiss, J., & Zonderman, A.B. (2020). Clin- ical and Bacterial Markers of Periodontitis and Their Association with Incident All-Cause and Alzheimer’s Disease Dementia in a Large National Survey. J Alzheimers Dis, 75 (1), 157-172. doi: 10.3233/JAD-200064.
Ide, M., Harris, M., Stevens, A., Sussams, R., Hop-kins, V., & Culliford, D. et al. (2016). Periodontitis and cognitive decline in Alzheimer’s disease. PLoS One, 11 (3), e0151081. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0151081.
Seyedmoalemi, М.А., & Saied-Moallemi, Z. (2025). Association between periodontitis and Alzheimer’s disease: A narrative review. IBRO Neuroscience Reports, 18, 360-365. https://doi.org/10.1016/j.ibneur.2024.12.004.
Maurer, K., Rahming, S., & Prvulovic, D. (2018). Dental health in advanced age and Alzheimer’s Disease: A possible link with bacterial toxins entering the brain? Psychiatry Res Neuroimaging, 282, 132-133. doi: 10.1016/j. pscychresns.2018.06.009.
Li, R., Wang, J., Xiong, W., Luo, Y., Feng, H., Zhou, H., Peng, Y., He, Y. & Ye, Q. (2024). The oral-brain axis: can periodontal pathogens trigger the onset and progression of Alzheimer’s disease? Front. Microbiol, 15, 1358179. doi: 10.3389/fmicb.2024.1358179.
Villar A., Paladini, S., & Cossatis, J. (2024). Periodontal Disease and Alzheimer’s: Insights from a Systematic Literature Network Analysis. The Journal of Prevention of Alzheimer’s Disease, 11 (4), 1148-1165. https://doi.org/10.14283/jpad.2024.79.
Wu, T.D., Cho, Ye.W., Spalti, D.M., Bishara, M., & Nguyen T.T. (2023). The link between periodontitis and Alzheimer’s disease – emerging clinical evidence. Dentistry Review, 3 (1), 100062. https://doi.org/10.1016/j.dentre.2022.100062.
Beydoun, M.A., Beydoun, H.A., Hossain, S., El-Hajj, Z.W., Weiss, J., & Zonderman, A.B. (2020). Clinical and bacterial markers of periodontitis and their association with incident all-cause and Alzheimer’s disease dementia in a large national survey. Journal of Alzheimer’s Disease, 75 (1), 157-172. https://doi.org/10.3233/JAD-200064.
Gao, S.S., Chu, C.H., & Young, F.Y.F. (2020). Oral health and care for elderly people with Alzheimer’s disease. Int J Environ Res Public Health, 17 (16), 1–8. doi: 10.3390/ijerph17165713.
Gaur, S., & Agnihotri, R. (2018). Alzheimer’s disease and chronic periodontitis: Is there an association? Geriatr Gerontol Int, 15 (4), 391-404. doi: 10.1111/ ggi.12425.
Kumar, J., Teoh, S.L., Das, S., & Mahakknaukrauh, P. (2017). Oxidative stress in oral diseases: Understanding its relation with other systemic diseases. Frontiers in Physiology, 8. https://doi.org/10.3389/fphys.2017.00693.
Teixeira, F.B., Saito, M.T., Matheus, F.C., Prediger, R.D., Yamada, E.S., & Maia, C.S.F. et al. (2017). Periodontitis and Alzheimer’s disease: A possible comorbidity between oral chronic inflammatory condition and neuroin-flammation. Front Aging Neurosci, 9, 327. doi: 10.3389/ fnagi.2017.00327.
Wu, H., Qiu, W., Zhu, X., Li, X., Xie, Z., & Carreras, I. et al. (2022). The Periodontal Pathogen Fusobacterium nucleatum Exacerbates Alzheimer’s Pathogenesis via Specific Pathways. Front Aging Neurosci, 14, 912709. doi: 10.3389/fnagi.2022.912709.
Cestari, J.A.F., Fabri, G.M.C., Kalil, J., Nitrini, R., Jacob-Filho, W., & De Siqueira, J.T.T. et al. (2016). Oral Infections and Cytokine Levels in Patients with Alzheimer’s Disease and Mild Cognitive Impairment Compared with Controls. Journal of Alzheimer’s Disease, 52 (4), 1479–85. doi: 10.3233/JAD-160212.
Montoya, G.J.A., Barrios, R., Sanchez-Lara, I., Ramos, P., Carnero, C., & Fornieles, F. et al. (2020) Systemic inflammatory impact of periodontitis on cognitive impairment. Gerodontology, 37 (1), 11-18. doi: 10.1111/ ger.12431.
Naruishi, K., & Nagata, T. (2018). Biological effects of interleukin-6 on Gingival Fibroblasts: Cytokine regulation in periodontitis. J Cell Physiol, 233 (9), 6393-6400. doi: 10.1002/jcp.26521.
Leko, M.B., Perkovi´c, M.N., Klepacc, N., Strac, D., Boroveˇckic, F., Pivac, N., & Hof, P.R. et al. (2020). IL-1β, IL-6, IL-10, and TNFα Single Nucleotide Polymorphisms in Human Influence the Susceptibility to Alzheimer’s Disease Pathology. Journal of Alzheimer’s Disease, 75, 1029–1047. doi: 10.3233/JAD-200056.
Ng, A., Tam, W.W., Zhang, M.W., Ho, C.S., Husain, S.F., & McIntyre, R.S. et al. (2018). IL-1β, IL-6, TNF- α and CRP in Elderly Patients with Depression or Alzheimer’s disease: Systematic Review and Meta-Analysis. Scientific Reports, 8 (1), 1-12. doi:10.1038/ s41598-018-30487-6.
Noble, J.M., Scarmeas, N., Celenti, R.S., Elkind, M.S.V., Wright, C.B., & Schupf, N. et al. (2017). Serum IgG antibody levels to periodontal microbiota are associated with incident Alzheimer disease. PLoS One, 9 (12), e114959. doi: 10.1371/journal.pone.0114959.
Olsen, I., & Singhrao, S.K. (2021). Low levels of salivary lactoferrin may affect oral dysbiosis and contribute to Alzheimer’s disease: A hypothesis. Medical Hypotheses, 146, 110393. https://doi.org/10.1016/j.mehy.2020.110393.
González-Sánchez, M., Bartolome, F., & Antequera D. (2020). Decreased salivary lactoferrin levels are specific to Alzheimer’s disease. EBioMedicine, 57, 102834. https://doi.org/10.1016/j.ebiom.2020.102834.
Farah, R., Haraty, H., Salame, Z., Fares, Y., Ojcius, M.D., & Sadier, N.S. (2018). Salivary biomarkers for the diagnosis and monitoring of neurological diseases. Biomedical Journal, 41 (2), 63-87. https://doi. org/10.1016/j.bj.2018.03.004.
Abbayya, K., Puthanakar, N.Y., Naduwinmani, S., & Chidambar, Y.S. (2015). Association between periodontitis and Alzheimer’s disease. N Am J Med Sci, 7 (6), 241-246. doi: 10.4103/1947-2714.159325.
Montoya, G.J.A., Barrios, R., Santana, S., Sanchez-Lara, I., Pardo, C.C., & Fornieles-Rubio, F. et al. (2017). Association Between Periodontitis and Amyloid β Peptide in Elderly People with and Without Cognitive Impairment. J Periodontol, 88 (10), 1051-1058. doi: 10.1902/j7op.2017.170071.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
