ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ОЦІНКА БІОХІМІЧНИХ МАРКЕРІВ ЗАПАЛЕННЯ В ГОМОГЕНАТАХ ЯСЕН ЩУРІВ НА ТЛІ ФІКСАЦІЇ ІМПЛАНТАТУ ТА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2523-420X/2024.1.1Ключові слова:
імплантати, ясна, щури, експеримент, біохімічні маркериАнотація
Мета даного дослідження. Оцінка впливу лікувального комплексу препаратів на маркери запалення в гомогенатах ясен щурів після фіксації імплантату. Матеріал та методи дослідження. Були проведені експериментальні дослідження, в процесі яких було використано 45 щурів самців 7-місячного віку, середньою вагою 340-370 гр. Тваринам дослідних груп під тіопенталовим наркозом фіксували імплантат. У гомогенатах ясен визначали маркери запалення – активність еластази та кислої фосфатази. Після фіксації імплантату наступного дня дослідним тваринам щодня перорально вводили комплекс препаратів у вигляді суспензій, що мав протизапальні, антиоксидантні та антидисбіотичні властивості, контрольній групі у тому ж об’ємі вводили воду. Тварин розподілили на 3 групи: інтактна; контроль з фіксацією імплантату + вода; фіксація імплантату + комплекс препаратів. Тривалість експерименту склала 30 днів. Щурів через 30 днів виводили з експерименту евтаназією під тіопенталовим наркозом (40 мг/кг) шляхом кровопускання з серця. Застосування лікувального комплексу препаратів призводить до значного зниження активності маркерів запалення: після тривалого перорального застосування комплексних препаратів активність кислої фосфатази зменшилась у 2,5 рази, а еластази – у 1,4 рази. Це свідчить про виражену протизапальну дію лікувального комплексу. Впровадження даного лікувального комплексу в клінічну практику може сприяти покращенню результатів імплантаційного лікування за рахунок зменшення запальних ускладнень і підвищення довготривалої стабільності імплантатів. Висновки. Впровадження даного лікувального комплексу в клінічну практику може сприяти покращенню результатів імплантаційного лікування за рахунок зменшення запальних ускладнень і підвищення довготривалої стабільності імплантатів.
Посилання
Paul O., Arora P., Mayer M., Chatterjee S. Inflammation in Periodontal Disease: Possible Link to Vascular Disease. Front Physiol. 2021. № 11. Р. 609614. doi: 10.3389/fphys.2020.609614.
Hasturk H., Kantarci A. Activation and resolution of periodontal inflammation and its systemic impact. Periodontol 2000. 2015. № 69(1). Р. 255-73. doi: 10.1111/prd.12105.
Assery N.M., Jurado C.A., Assery M.K., Afrashtehfar K.I. Peri-implantitis and systemic inflammation: A critical update. Saudi Dent J. 2023. № 35(5). Р. 443-450. doi: 10.1016/j.sdentj.2023.04.005
Anderson J.M. Inflammatory response to implants. ASAIO Trans. 1988. № 34(2).Р. 101-7. doi: 10.1097/00002480-198804000-00005
Goodman S.B., Gallo J., Gibon E., Takagi M. Diagnosis and management of implant debris-associated inflammation. Expert Rev Med Devices. 2020. № 17(1). Р. 41-56. doi: 10.1080/17434440.2020.1702024
Експериментальні методи дослідження стимуляторів остеогенезу / А.П. Левицкий та ін. : методичні рекомендації. Київ : ГФЦ, 2005. – 50 с.
European convention for the protection of vertebrale animals used for experimental and other scientific purposes. – Strasburg. Council of Europe, 1986;123:51.
Наказ України «Про затвердження Порядку проведення науковими установами дослідів, експериментів на тваринах». Міністерство освіти і науки України. 2012. № 249.
Рогач І. М., Керецман А. О., Сіткар А. Д. Правильно вибраний метод статистичного аналізу – шлях до якісної інтерпретації даних медичних досліджень. Науковий вісник Ужгородського університету. 2017. Вип. 2. С. 124-128. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2017_2_27
