УЧАСТЬ БАКТЕРІАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ КАНДИДОЗНОГО УРАЖЕННЯ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
DOI:
https://doi.org/10.35220/2523-420X/2024.2.19Ключові слова:
кандидоз, пробіотики, Lactobacillus spр., Bifidobacterium spр., лікуванняАнотація
Резюме. В огляді літературних джерел представлені дані щодо сучасних поглядів на використання бактеріальних препаратів (пробіотики, пребіотики та синбіотики) при лікуванні грибкової інфекції ротової порожнини. Метою цього огляду було зібрати різні дослідження, зосереджені на механізмі дії пробіотичних штамів на Candida sp. та обговорити їх вплив на профілактику загострень та рецидиву кандидозу. Пробіотики застосовують при різних захворюваннях, що супроводжуються порушенням балансу в біотопах організму. Сучасні про біотичні препарати володіють кислото- та антибіотикостійкістю, підходять для використання в різних вікових групах при захворюваннях, які спричиняються мікотичною інфекцією. Як представники нормальної мікрофлори, пробіотичні штами (Lactobacillus spр., Bifidobacterium spр.) впливають на такі функції, як підтримка колонізаційної резистентності, продукція метаболітів для макроорганізму, регуляція місцевої та адаптивної імунної відповіді. Серед властивостей пробіотиків є протигрибкова дія за рахунок сумісної агрегації, зміни рН ротової порожнини з утворенням молочної кислоти та інших органічних кислот, які інгібірують вірулентність клітин Candida та продукцію Н2О2, що дає змогу їх використання при кандидозному ураженні СО. Результатами дослідження встановлено, що кишкова паличка Escherichia coli (штам MG1655) знищує Candida albicans (штам SC5314) in vitro. Було виявлено, що Escherichia coli продукує розчинний фактор, який вбиває Candida albicans, дія якого, у свою чергу, є залежною від концентрації магнію в крові Висновки. Отримані результати обґрунтовують доцільність подальшого вивчення протигрибкової активності бактеріальних препаратів у хворих з інфекцією ротової порожнини, обумовленою грибами роду Candida. Подальше вивчення їх властивостей дозволить розширити діапазон використання пробіотиків.
Посилання
Бєлоусова О.Ю. Пробіотик Bacillus clausii: сьогодення та перспективи застосування в клінічній практиці. Гастроентерологія. 2022. №12(529). С. 2-3.
Фесенко В.І., Глазунов О.А. Кандидоз порожнини рота: діагностика і лікування: навчальний посібник. Дніпро – Львів: видавництво ПП «Новий світ ‒ 2000», 2023. 235 с.
Лікарські засоби, які використовуються в пародонтології: Посібник / А. В. Самойленко та ін.]. Дніпропетровськ, 2017. 172 с.
Мангушева В. Ю. Патогенетичне значення порушень біоценозу шкіри та їх корекція у хворих на алергодерматози (експериментально-клінічні дослідження). Харків : ХНМУ, 2021. 116 с.
Мартишин О. Не всі пробіотики діють: їх ефективність і безпека у дзеркалі доказової медицини. Український медичний часопис. 2019. №1. С. 5–7.
Милославський Д.К., Коваль С.М. Перспективи використання пробіотиків як модуляторів кишкової мікрофлори при ожирінні (огляд літератури). Міжнародний ендокринологічний журнал. 2022. №18(6). С. 358- 364. doi: https://doi.org/10.22141/2224-0721.18.6.2022.1207.
Няньковський С.Л., Няньковська О. С., та ін Особливості ведення дітей із персистуючою діареєю й надмірним ростом Candida albicans. Здоров’я дитини. 2019. №14. С.58-63.
Пробіолог: висновок ДНДЦ з гігієни проблем харчування МОЗ України № 3/28-А-426-68529Е від 27.03.2020; Пробіолог Форте: висновок ДНДЦ з гігієни проблем харчування МОЗ України № 043 від 27.07.2020
Природне навколишнє середовище та здоров’я людини / За загальною редакцією проф. С.В.Пилипенко: навчальний посібник. Полтава: 2021. 242 с.
Скрипнік І.М. Сучасні можливості застосування пробіотиків: Пробіолог і Пробіолог Форте у клінічній гастроентерології. Гастроентерологія. 2020. Том 54, № 4, 51-59, URL: http://gastro.zaslavsky.com.ua/
Alok Abhijeet, et al. Probiotics: A new era of biotherapy. Advanced biomedical research. 2017.№6. Р. 31. doi: 10.4103/2277-9175.192625
Beketova G., Savinova E., Bolshakova G. Microbiome and Probiotics: What Is New? Antimicrobial Activity of Multicomponent Synbiotic (Results of Comparative Experimental Research) Pediatrics. Eastern Europe", 2019. Vol. 7. 2. 242-252.
Cabral D.J., Penumutchu S., et al. Microbial competition between Escherichia coli and Candida albicans reveals a soluble fungicidal factor. Microb Cell. 2018. №5(5). Р.249-255. doi: 10.15698/mic2018.05.631.
Chew S.Y., Cheah Y.K. et all. Probiotic Lactobacillus rhamnosus GR‐1 and Lactobacillus reuteri RC‐14 exhibit strong antifungal effects against vulvovaginal candidiasis‐causing Candida glabrata isolates. Journal of Applied Microbiology. 2015. Vol. 118, Issue 5, Pages 1180–1190, URL: https://doi.org/10.1111/jam.12772
Guarner F., Sanders M. E., Eliakim R., Fedorak R., Gangl A., Garisch J., Salminen S. Probióticos y prebióticos. Guías mundiales de la Organización Mundial de Gastroenterología [en línea][consultado el 25/04/2018]. Disponible en www. worldgastroenterology.org/guidelines/global-guidelines/probiotics-andprebiotics/probiotics-and-prebiotics-spanish. 2023
Halloran K., Underwood M.A. Probiotic mechanisms of action. Early Hum Dev. 2019. №135. Р.58-65. doi: 10.1016/j.earlhumdev.2019.05.010
Hu L.et al. In vivo effectiveness and safety of probiotics on prophylaxis and treatment of oral candidiasis: a systematic review and meta-analysis. BMC Oral Health. 2019. Vol.19. 140. doi: 10.1186/s12903-019-0841-2
Hu L., He Ch., Zhao Ch., et al. Characterization of oral candidiasis and the Candida species profile in patients with oral mucosal diseases. Microb Pathog. 2019. №134. Р.103575.doi: 10.1016/j.micpath.2019.103575.
Ianiro G., Rizzatti G., Plomer M., Lopetuso L., Scaldaferri F., Franceschi F., Cammarota G., Gasbarrini A. Bacillus clausii for the Treatment of Acute Diarrhea in Children: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. Nutrients. 2018, №12. Р. 10(8):1074. doi: 10.3390/nu10081074.
Jørgensen Mette Ros, Kragelund Camilla, Jensen Peter Østrup et all. Probiotic Lactobacillus reuteri has antifungal effects on oral Candida species in vitro/Journal of oral microbiology 2017. Vol 9. Issue 1 URL: https://doi.org/10.1080/20002297.2016.1274582
Khablenko S.G. Danylenko O.I. Yalovenko O.M. et all. Recombinant probiotic preparations: current state, development and application prospects. /Innov Biosyst Bioeng, 2022, V. 6, №3-4. Р. 119–147. doi: 10.20535/ibb.2022.6.3-4.268349.
Kitam V.O., Yankovsky D.S., Shirobokov V.P., Dyment G.S., et al. (2020). Using realtime polymerase chain reaction for taxonomic and quantita tive analysis of multicomponent probiotics that are used in pediatrics. Modern Pediatrics.Ukraine. 2020. №2(106). Р.6982. doi 10.15574/SP.2020.106.69
Kouhounde Sonagnon, Adéoti Kifouli, Mounir Majid et all. Applications of Probiotic-Based Multi-Components to Human, Animal and Ecosystem Health: Concepts, Methodologies, and Action Mechanisms. Microorganisms. 2022. №10(9). Р. 1700. doi: 10.3390/microorganisms10091700.
Macias-Paz Ignacio Uriel, Pérez-Hernández Salvador, Tavera-Tapia Alejandra et al. Candida albicans the main opportunistic pathogenic fungus in humans. Revista Argentina de Microbiología. 2023. № 55. Р. 189-198 doi: 10.1016/j.ram.2022.08.003.
Maia L.A., de Souza J.R., da Silva L.F.R., Magnani M., de Souza E.L, de Brito Alves J.L. Effects of Probiotics on Inflammatory Biomarkers and Its Associations With Cardiac Autonomic Function in Women With Arterial Hypertension: A Secondary Analysis of a Randomized Clinical Trial. Probiotics Antimicrob Proteins. 2024. 6. doi: 10.1007/s12602-024-10303-6.
Martins F.S., Silva A.A., Vieira A.T et al. Comparative study of Bifidobacterium animalis, Escherichia coli, Lactobacillus casei and Saccharomyces boulardii probiotic properties. Archives of Microbiology. 2009. №191(8). Р. 623–30 doi: 10.1007/s00203-009-0491-x.
Mundula T., Ricci F. et al. Effect of Probiotics on Oral Candidiasis. A Systematic Review and Meta-Analysis Nutrients. 2019. Vol. 11(10). P. 2449. doi: 10.3390/nu11102449
Nirmala M., Smitha S.G., Kamath G.J. A Study to Assess The Efficacy of Local Application of Oral Probiotic in Treating Recurrent Aphthous Ulcer and Oral Candidiasis. Indian J Otolaryngol Head Neck Surg. 2019. №71(Suppl 1). Р. 113-117. doi: 10.1007/s12070-017-1139-9.
Oliva A., Giuseppe De Rosa F., Mikulska M. et al. Invasive Candida infection: epidemiology, clinical and therapeutic aspects of anevolving disease and the role of rezafungin. Expert review of anti-infective therapy 2023. Vol.21. №9. 957-975. https://doi.org/10.1080/14787210.2023.2240956
Pappas P. G., Kauffman C. A., Andes D. R. et al. Clinical Practice Guideline for the Management of Candidiasis: 2016 Update by the Infectious Diseases Society of America. Clin Infect Dis. 2016. №62(4). Р. e1–e50. doi: 10.1093/cid/civ933
Ribeiro F.C., Rossoni R. D., de Barros P.P.,et al. Action mechanisms of probiotics on Candida spp. and candidiasis prevention: an update Appl Microbiol. 2020. №129(2). Р.175-185. doi: 10.1111/jam.14511.
Sanders M., Merenstein D. J. et all. Probiotic use in at-risk populations. J Am Pharm Assoc. 2016. №56(6). Р. 680-686. doi: 10.1016/j.japh.2016.07.001
Wang F., Yang Y., Li Z. et al. Mannan-Binding Lectin Regulates the Th17/Treg Axis Through JAK/ STAT and TGF-β/SMAD Signaling Against Candida albicans Infection. J. of Inflammation Research. 2022. №15. Р.1797 – 1810. doi: 10.2147/JIR.S344489
Zhao, C., et al. In vitro inhibitory activity of probiotic products against oral Candida species. Journal of Applied Microbiology. 2016. №121.1 254-262. https://doi.org/10.1111/jam.13138