КЛІНІЧНА ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ СТОМАТОЛОГІЧНОГО СТАТУСУ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ I ТА II ТИПУ НА ТЛІ АВТОІМУННОГО ТИРЕОЇДИТУ

Анотація

Цукровий діабет (ЦД) розглядається як одна з провідних причин порушення гомеостазу в тканинах порожнини рота, що може обумовлювати швидке прогресування гінгівіту та пародонтиту. Дедалі більше даних свідчить про те, що розвиток запальних реакцій у яснах при ЦД I та II типу посилюється за наявності автоімунних процесів, таких як автоімунний тиреоїдит (АІТ). Клінічні спостереження доводять, що у пацієнтів із коморбідною ендокринною патологією частіше формуються глибокі пародонтальні кишені, збільшується рухливість зубів, а негативні зміни в тканинах пародонта прогресують навіть за контролю рівня глікемії. Метою дослідження було провести клінічну оцінку показників стоматологічного статусу (PMA, OHI-S, CPITN, пародонтальний індекс) у хворих із цукровим діабетом I та II типу на тлі автоімунного тиреоїдиту з урахуванням наявних змін у тканинах пародонта. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 150 осіб (віком від 24 до 60 років), поділених на три групи: дві основні (46 пацієнтів із ЦД I типу та АІТ, 59 – із ЦД II типу та АІТ) і контрольну (45 осіб без ендокринної патології). Стоматологічний огляд передбачав вимірювання індексів PMA, OHI-S, пародонтального індексу та CPITN, а також з’ясування наявності скарг на кровоточивість і біль у яснах, неприємний запах із рота та підвищену рухливість зубів. Статистичну обробку отриманих даних здійснювали з використанням t-критерію Стьюдента при р<0,01. Результати дослідження. Показано, що в пацієнтів із ЦД I та II типу на тлі АІТ спостерігаються суттєві порушення гігієни порожнини рота (OHI-S перевищував 3,5), підвищення індексу PMA до рівня середнього запалення (понад 32 %), а пародонтальний індекс переважно свідчив про тяжкі форми пародонтиту (показники перевищували 4,0). Аналіз за CPITN підтвердив відсутність здорового пародонта (CPITN0=0 %) і переважання середніх і тяжких форм уражень (CPITN3–4). У контрольній групі стоматологічні індекси були статистично значуще нижчими (p<0,01). Висновки. Поєднання цукрового діабету I чи II типу з автоімунним тиреоїдитом значно ускладнює перебіг запально-деструктивних процесів у тканинах пародонта і потребує комплексного підходу до ведення хворих, включно з індивідуалізованими заходами для контролю глікемії та автоімунних реакцій.