НЕЙТРОФІЛЬНА ЕЛАСТАЗА ЯК ПОКАЗНИК СТУПЕНЮ ДЕСТРУКЦІЇ М’ЯКИХ ТКАНИН ПРИ ВОГНЕПАЛЬНИХ ТА НЕВОГНЕПАЛЬНИХ УРАЖЕННЯХ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ В ЕКСПЕРИМЕНТІ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2523-420X/2024.4.4Ключові слова:
вогнепальні поранення, щелепно-лицева ділянка, експериментальне дослідження, біохімічні показники, еластазаАнотація
Встановлення кореляцийного зв’язку між показниками активності нейтрофільної еластази та станом протеолітичної системи слизовій оболонки порожнини рота щурів після вогнепальних та невогнепальних пораненнях був проведений експеримент на білих щурах лінії Вістар (самці, 7 місяців, маса 400-450 г), яких поділили на групи: інтактні – контроль; група тварин з невогнепальним модельованим переломом верхньої щелепи; група тварин з модельованим вогнепальним пораненням верхньої щелепи («Експериментальна модель вогнепальних пошкоджень щелеп у щурів» авторське право на твір № 119858). Тривалість експерименту склала 28 днів. Виміри показників у дослідних груп проводили у 4 етапи по 5 тварин з групи: через 7 днів; через 14 днів; через 21 день; через 28 днів. Забір крові, виділяли слизову оболонку ротової порожнини, верхню щелепу, пульпу та головний мозок для проведення біохімічних досліджень. Мета роботи. В гомогенатах слизових оболонок порожнини роту тварин визначити рівень біохімічних маркерів запалення: активність еластази та вміст малонового діальдегіда. Визначити активність уреази (показник мікробного обсіменіння), активність каталази (антиоксидантний фермент), активність кислої фосфатази. Визначити кореляцію між активністю еластази та показниками стану слизової оболонки порожнини роту після перелому й вогнепального ушкодження. Результати та їх обговорення. 1. Вогнепальні та невогнепальні ураження щелепної ділянки у щурів викликають розвиток запалення, деструкцію слизової оболонки порожнини роту та її контамінацію умовно-патогенними бактеріями, які більш виражені після вогнепальних поранень щелеп на усіх строках спостереження. 2. Пошкодження щелеп різного генезу призводять до спалаху перекисного окиснення ліпідів та пригнічення антиоксидантного захисту в слизовій оболонці порожнини рота тварин, які мали більш значніший характер після вогнепальних поранень. 3. Кореляційний зв’язок між активністю еластази та показниками деструкції у порожнині рота має значну силу при обох типах ушкоджень. За значеннями коефіцієнтів кореляції активність еластази корелює з вмістом малонового діальдегіду й активністю уреази сильніше за вогнепальних ушкоджень щелепи, ніж після переломів щелепи.
Посилання
Про затвердження Порядку проведення науковими установами дослідів, експериментів на тваринах : Наказ МОН, молоді та спорту України від 01.03.2012 № 249. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0416-12#Text (дата звернення: 26.12.2024).
Directive 2010/63/EU of the European Parliament and of the Council of 22 September 2010 on the Protection of Animals Used for Scientific Purposes. Off. J. Eur. Union. 2010 276:33–79.
Гулюк АГ. Експериментальна модель вогнепальних пошкоджень щелеп у щурів. Свідоцтво на авторське право № 119858 від.19.06.23 р.
Janero D.R. Malondialdehyde and thiobarbituric acid-reactivity as diagnostic indices of lipid peroxidation and peroxidative tissue injury. Free Radic Biol Med. 1990. № 9(6). Р. 515-40. doi: 10.1016/0891-5849(90)90131-2.
Visser L., Blout E.R. The use of p-nitrophenyl N-tertbutyloxycarbonyl-L-alaninate as substrate for elastase. Biochim Biophys Acta. 1972. № 268(1). Р. 257-60. doi: 10.1016/0005-2744(72)90223-9.
Hadwan M.H., Hussein M.J., Mohammed R.M., Hadwan A.M., Saad Al-Kawaz H., Al-Obaidy S.S.M., Al Talebi Z.A. An improved method for measuring catalase activity in biological samples. Biol Methods Protoc. 2024. № 9(1):bpae015. doi: 10.1093/biomethods/bpae015.
Bessey O.A., Lowry O.H., Brock M.J. A method for the rapid determination of alkaline phosphates with five cubic millimeters of serum. J Biol Chem. 1946. № 164. P. 321-9. PMID: 20989492.
Гаркавий В.К., Ярова В.В. Математична статистика. Київ: ВД «Професіонал», 2004. 384 с.
Сеньо П.С. Теорія ймовірностей та математична статистика. Київ: Центр навчальної літератури, 2004. 448 с.
Stefanopoulos P.K., Pinialidis D.E., Hadjigeorgiou G.F., Filippakis K.N. Wound ballistics 101: the mechanisms of soft tissue wounding by bullets. Eur J Trauma Emerg Surg. 2017. № 43(5). Р. 579-586. doi: 10.1007/s00068-015-0581-1.
Yong Y.E. A systematic review on ricochet gunshot injuries. Leg Med. 2017. № 26. Р. 45-51. doi: 10.1016/j.legalmed.2017.03.003.
Moriscot A., Miyabara E.H., Langeani B., Belli A., Egginton S., Bowen T.S. Firearms-related skeletal muscle trauma: pathophysiology and novel approaches for regeneration. NPJ Regen Med. 2021. № 6(1). Р. 17. doi: 10.1038/s41536-021-00127-1.
Pircher R., Preiß D., Pollak S., Thierauf-Emberger A., Perdekamp M.G., Geisenberger D. The influence of the bullet shape on the width of abrasion collars and the size of gunshot entrance holes. Int J Legal Med. 2017. № 131(2). Р. 441-445. doi: 10.1007/s00414-016-1501-6.
Abbara A., Rawson T.M., Karah N. et al. A summary and appraisal of existing evidence of antimicrobial resistance in the Syrian conflict. Int J Infect Dis. 2018. № 75. Р. 26-33. doi:10.1016/j.ijid.2018.06.010.
CRASH-2 collaborators, Roberts I., Shakur H. et al. The importance of early treatment with tranexamic acid in bleeding trauma patients: an exploratory analysis of the CRASH-2 randomised controlled trial. Lancet. 2011. № 377(9771). Р. 1096-1101.e11012. doi:10.1016/S0140-6736(11)60278-X.
Собко І. В. Тактика damage control, surgery в лікуванні бойової хірургічної травми живота (аналіз джерел наукової інформації). Український журнал військової медицини. 2023. № 4(4). С. 33-44. DOI: 10.46847/ujmm.2023.4(4)-033
Хоменко І.П., Лурін І.А., Макаров В.В., Негодуйко В.В. та ін. Прогностичні погляди на оперативне втручання при вогнепальних ураженнях з дефектами м’яких тканин. Актуальні проблеми транспортної медицини. 2017. № 4(70). С. 1925.
Лурін І.А., Хоменко І.П., Негодуйко В.В., Тертишний С.В. Комбінація мультимодального алгоритму та реконструктивно-відновлювальної дробини при ліку-ванні поранених з вогнепальними дефектами м’яких тканин. Харківська хірургічна школа. 2022. № 3. С. 52-5.
Harris T., Davenport R., Mak M., Brohi K. The Evolving Science of Trauma Resuscitation. Emerg Med Clin North Am. 2018. № 36(1). Р. 85-106. doi:10.1016/j.emc.2017.08.009.
Макаренко О.А. Біохімічні механізми остеотропної дії флавоноїдів. автореф. дис. … д-ра біол. наук: 03.00.04 Одеса: Одеський національний університет ім. Мечнікова; 2011. 40 с.
Дужий І.Д., Олещенко Г.П., Гресько І.Я., Пак В.Я. Рівень нейтрофільної еластази як показання до хірургічного лікування туберкульозу легень. Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. 2022. № 1. С. 53-57. doi: 10.30978/TB-2022-1-53.
