ДИНАМІКА МАРКЕРІВ СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ, АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ ТА ДЕЯКИХ БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРИ ВОГНЕПАЛЬНИХ ПОРАНЕННЯХ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ В ЕКСПЕРИМЕНТІ (У ЩУРІВ)
DOI:
https://doi.org/10.35220/2523-420X/2024.1.5Ключові слова:
вогнепальні поранення, щелепно-лицева ділянка, експериментальне дослідження, біохімічні показникиАнотація
Мета дослідження. Особливості перебігу вогнепальних уражень. В ході проведеного дослідження вирішували наступні завдання: в отриманій сироватці крові визначити вміст МДА та активність еластази (маркери системного запалення), активність каталази (маркеру антиоксидантного захисту) та провести загальний аналіз крові. В гомогенатах тканин визначити рівень біохімічних маркерів запалення: активність еластази та вміст малонового діальдегіда (МДА), а також активність уреази (показник мікробного обсіменіння), активність каталази (антиоксидантний фермент), кислої (КФ) фосфатаз. В гомогенатах кісткової тканини пародонта визначали активність лужної (ЛФ) и кислої (КФ) фосфатази, активність еластази. Матеріали та методи дослідження. Досліди були проведено на білих щурах лінії Вістар (самці, 7 місяців, маса 400–450 г), яких поділили на групи: інтактні – контроль; група тварин з невогнепальним модельованим переломом верхньої щелепи зліва; група тварин з модельованим вогнепальним пораненням верхньої щелепи зліва («Експериментальна модель вогнепальних пошкоджень щелеп у щурів» авторське право на твір № 119858). Тривалість експерименту склала 28 днів. Виміри показників у дослідних груп проводили у 4 етапи по 5 тварин з групи: через 7 днів експерименту; через 14 днів; через 21 день; через 28 днів. Результати досліджень. Процеси запалення (активність еластази, кислої фосфатази), контамінації умовно-патогенними бактеріями (активність уреази), активації перекисного окиснення ліпідів (вміст малонового діальдегіду) на тлі зниження антиоксидантного захисту (активність каталази) у слизовій оболонці порожнини рота щурів після вогнепальних поранень протікали більш інтенсивніші ніж після перелому щелепи. Нормалізація досліджуваних показників після невогнепального перелому здійснювалася на 21–28 добу, а після вогнепального поранення на останньому етапі через 28 днів активність еластази, уреази і каталази у слизовій оболонці порожнини рота щурів не відповідали нормальному рівню, тобто зберігалися ознаки запалення, бактеріальної контамінації та тлі зниження антиоксидантного захисту у порожнині рота щурів.
Посилання
Судово-медична експертиза об’єктів при вогнепальній травмі: монографія (видання доповнене) / В. Д. Мішалов та ін. Київ ; 2019. 303 с.
Panagiotis K. Stefanopoulos, Georgios F. Hadjigeorgiou, Filippakis K., Gyftokostas D. Gunshot wounds: A review of ballistics related to penetrating trauma. Journal of Acute Disease. 2014. V. 3, Is. 3. P. 178-185 https://doi.org/10.1016/S2221-6189(14)60041-X
Hill P.F., Edwards D.P., Bowyer G.W. Small fragment wounds: Biophysics, pathophysiology and principles of management. Army Med. Corps. 2001. № 147(1). Р. 41-51. doi: 10.1136/jramc-147-01-04
Beat P., Robin M., Rothschild, M. A, Thali M. Wound Ballistics: Basics and Applications. SpringerVerlag Berlin Heidelberg; 2011. Р. 2-10.
Eduarda Helena Leandro Nascimento, Rocharles Cavalcante Fontenele, Priscila de Azeredo Lopes, Gustavo Machado Santaella, Karla Faria Vasconcelos, Deborah Queiroz de Freitas, Anne Caroline Oenning, Francisco Carlos Groppo. Development of a model of soft tissue simulation using ballistic gelatin for CBCT acquisitions related to dentomaxillofacial radiology research. Dentomaxillofac Radiol. 2021. № 50(3). Р. 20200191. doi: 10.1259/dmfr.20200191
Pinto A., Russo A., Reginelli A., Iacobellis F., Di Serafino M., Giovine S., Romano L. Gunshot Wounds: Ballistics and Imaging Findings. Seminars in Ultrasound, CT and MRI. 2019. V. 40, I. 1, P. 25-35. https://doi.org/10.1053/j.sult.2018.10.018
