ПОПЕРЕДНІ ПСИХОДІАГНОСТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ ПРИЧИН ПОРУШЕННЯ АДАПТАЦІЇ ДО ЗНІМНИХ ПРОТЕЗІВ

Анотація

Мета дослідження. Справжнє дослідження було спрямоване на оцінку психоемоційного стану пацієнтів із синдромом печіння порожнини рота (СПРП) та його взаємозв’язку з адаптацією до знімних пластинкових зубних протезів. Основна увага приділялася виявленню змін рівня депресії, особистісної та ситуативної тривожності, а також алекситимії у різні періоди часу – у звичайному житті, під час пандемії COVID-19 та війни. Матеріали та методи. Було обстежено 150 пацієнтів, які були розподілені на дві групи: I групу складали 103 пацієнти з порушеною адаптацією до ЗНПП через місцеві та системні чинники; ІІ містила 47 пацієнтів з порушеною адаптацією через психологічні фактори. Кожна група була розпо- ділена на підгрупи згідно з певними часовими проміжками: звичайне життя, пандемія COVID-19, війна. Для оцінки депресії використовувався опитувальник Бека, рівень особистісної та ситуативної тривожності визначався за шкалою Спілбергера-Ханіна, а алекситимія оцінювалася за Торонтською алекситимічною шкалою. Статистичний аналіз проводився із застосуванням однофакторного дисперсійного аналізу (one-way ANOVA) для порівняння середніх показників між групами, з подальшим застосуванням пост-хок тесту Тьюкі (Tukey HSD) для визначення статистично значущих відмінностей. Достовірність даних підтверджувалася на рівні p<0,001. Результати. Було встановлено поступове зростання рівня депресії від періоду звичайного життя до пандемії COVID-19 та до воєнного періоду. Аналогічну динаміку демонстрували особистісна та ситуативна тривожність Рівень алекситимії також зростав із часу: від періоду звичайного життя до часу війни. Виявлені статистично значущі відмінності свідчать про безперервний вплив кумулятивного стресу на психоемоційний стан пацієнтів.Висновки. Отримані дані демонструють, що психоемоційний стан пацієнтів із СПРП значно змінюється залежно від екзогенних стресових факторів. Підвищений рівень депресії, тривожності та алекситимії під час пандемії та війни наголошує на необхідності врахування психоемоційних параметрів у клінічній практиці стоматолога-ортопеда для оцінки адаптації до знімних пластинкових протезів та корекції психоемоційного стану, що дозволяє підвищити ефективність лікування та покращити прогноз адаптації пацієнтів до знімних пластинкових протезів.