ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКУ ПЕРІІМПЛАНТИТУ НА ДІЛЯНКАХ ПРОВЕДЕННЯ СУБАНТРАЛЬНОЇ АУГМЕНТАЦІЇ ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2523-420X/2024.1.9Ключові слова:
дентальна імплантація, періімплантит, регенеративна стоматологія, кісткова пластик, відкритий синусліфтинг, верхня щелепаАнотація
Мета дослідження визначити частоту втрати (дезінтеграції(Д)) дентальних імплантатів у пацієнтів, яким проводили відкритий синусліфтинг (ВС) при дефектах зубних рядів в бокових відділах верхньої щелепи (ВЩ), а також визначити фактори ризику цього ускладнення на основі мультифакторного аналізу та побудови моделей логістичної регресії. Матеріали та методи. В дослідженні прийняло участь 240 пацієнтів, яким було встановлено 517 дентальних імплантатів/дентальна імплантація (ДІ) після ВС (через 6 місяців). Дані, що враховувались: стать, вік, тютюнопаління, час від моменту видалення зубів, причина видалення зубів, сторона та об’єм операції, тип кісткозаміщуючого матеріалу, залишкова висота альвеолярного відростку (ЗВАВ), відновлена висота альвеолярного відростку (ВВАВ), наявність ускладнень на етапах ВС. Статистичний аналіз передбачав визначення факторів пов’язаних із збільшеним ризиком виникнення ускладнень на ранньому та пізньому післяопераційному періоді. Для аналізу зв’язку ризику виникнення П для пацієнтів, яким було встановлено ДІ, були побудовані моделі однофакторної логістичної регресії для кожного фактора, а також мультифакторний аналіз із демострацією ROC-кривих, який розраховували за допомогою програми EZR (v.1.54). Результати дослідження. В дослідження увійшли 240 пацієнтів, яким було встановлено 517 ДІ. Більшість становили жінки – 54 %. Вік хворих від 29-71 (50.7±7,39), 77 пацієнтів (32 %) палили. За кількістю встановлених імплантатів розподіл між сторонами був майже рівномірним (ліва – 51 %, права – 49 %). Причина втрати зубів: (69 %) карієс та його ускладнення, захворювання тканини пародонту (21 %), денто-альвеолярна травма (10 %). ЗВАВ перед проведенням ВС була 1 мм у 80 випадках (26 %), від 1 до 2 мм в 117 випадках (37 %), від 2 до 3 мм в 93 випадках (30 %) та від 3 до 4 мм у 20 випадках (7 %). ВВАВ після введення кістково-заміщуючого матеріалу, безпосередньо перед дентальною імплантацією становила: 6-9 мм на 150 ділянках дентальної імплантації (29 %), 9-12 мм на 367 ділянках дентальної імплантації (71 %). Серед встановлених остеоінтегруючих дентальних імплантатів із різним кроком та шириною різьби, 233 (45 %) імплантатів мали умовно «агресивну» різьбу, а 284 (55 %) – неагресивну. В якості кістковозаміщуючого матеріалу в 278 випадках (89,7 %) застосовували ксеногенні кістково-заміщуючі матеріали із депротеїнізованої бичачої кістки, в інших 32 випадках (10,3 %) – аутологічні кісткові блоки. Серед 310 процедур ВС, ускладнення розвинулись у 17 хворих (7 %) у 21 оперованому синусі. У 9 випадках (3 %), несприятливий перебіг запальних процесів призводив до повної втрати кісткового трансплантату і необхідності проведення ВС повторно із відповідним відтермінуванням комплексної реабілітації. ДІ в ділянці Р2 (другого премоляра) в 101 випадку (20 %), М1 (першого моляра) 353 випадки (68 %), М2 (другого моляра) у 63 випадках (12 %). Всі імплантати навантажували за традиційним двоетапним протоколом через 6 місяців від встановлення. Відторгнення/дезінтеграцію дентальних імплантатів в ранньому післяопераційному періоді або після їх навантаження (встановлення протетичних конструкцій) спостерігали у 32 пацієнтів (13 %), із загальною кількістю Д – 43 (8 %). Висновки. Запропоновані нами, на основі урахування поєднаного впливу цих факторів ризику (р<0,05), модель логістичної регресії для прогнозування імовірності втрати імплантату у пацієнтів дослідженої категорії свідчить про наявність дуже сильного зв’язку AUC = 0,84 (95 % ВІ 0,78-0,91) результуючої із факторними ознаками і може бути використана при плануванні лікувальних заходів у пацієнтів із дефектами зубних рядів в дистальних відділах ВЩ.
Посилання
Proffit, W.R. (1994). Forty-year review of extraction frequencies at a university orthodontic clinic. Angle Orthod, 64, 407–414. doi: 10.1043/0003-3219(1994)064<0407:FROEFA>2.0.CO;2
Janson, G., Maria, FRT., & Bombonatti, R. (2014). Frequency evaluation of different extraction protocols in orthodontic treatment during 35 years. Prog Orthod, 15, 51. doi: 10.1186/s40510-014-0051-z
O’Connor, B.M. (1993). Contemporary trends in orthodontic practice: a national survey. Am J Orthod Dentofacial Orthop, 103, 163–170. doi: 10.1016/S0889-5406(05)81766-4.
Peck, S., & Peck, H. (1979). Frequency of tooth extraction in orthodontic treatment. Am J Orthod, 76, 491–496. doi: 10.1016/0002-9416(79)90253-7
Weintraub, J.A., Vig, P.S., Brown, C., & Kowalski, C.J. (1989). The prevalence of orthodontic extractions. Am J Orthod Dentofacial Orthop, 96, 462–466. doi: 10.1016/0889-5406(89)90112-1.
Woo, I., & Le, B.T. (2004). Maxillary sinus floor elevation: review of anatomy and two techniques. Implant Dent, 13, 28–32. doi: 10.1097/01.id.0000116369.66716.12.
Iwanaga, J., Wilson, Ch., Lachkar, S., Tomaszewski, K. A, Walocha, J. A, & Tubbs, R S. (2019). Clinical anatomy of the maxillary sinus: application to sinus floor augmentation. Anat Cell Biol, 52(1), 17-24. doi: 10.5115/acb.2019.52.1.17
Van den Bergh, J.P., ten Bruggenkate, C.M., Disch, F.J., & et al. (2000). Anatomical aspects of sinus floor elevations. Clin Oral Implants Res, 11(3), 256–65. doi: 10.1034/j.1600-0501.2000.011003256.x.
Cawood, J.I, & Howell R.A. (1988). A classification of the edentulous jaws. Int J Oral Maxillofac Surg, 17, 232-6. doi: 10.1016/s0901-5027(88)80047-x
Tatum H. (1986). Maxillary and sinus implant reconstructions. Dental Clinics of North America, 30(2):207-29.
Boyne, P., J& ames, R.A. (1980). Grafting of the maxillary sinus floor with autogenous marrow and bone. Oral and Maxillofacial Surgery, 17, 113-116.
Aghaloo, T.L., & Moy, P.K. (2007). Which hard tissue augmentation techniques are the most successful in furnishing bony support for implant placement? Int J Oral Maxillofac Implants, 22, 49-70.
Habib, L. Abi-Aad, Fadi, I. Daher, Nadim, Z. Baba, Giampiero Cordioli, & Zeina A. K. Majzoub. (2019). Insertion Torque of Variable-Thread Tapered Implants in the Posterior Maxilla: A Clinical Study. J Prosthodont, 28(2), 788-794.
Wen-Yuan Chen, Xiang Chen, Xiao-Wei Lin, & Liang Xu. (2020). Analysis on the influencing factors of long-term survival of implants during lateral maxillary sinus floor elevation. Shanghai Kou Qiang Yi Xue, 29(5):539-543.
Schwarz, L., Schiebel, V., Hof, M., Ulm, C., Watzek, G., & Pommer, B. (2015). Risk factors of membrane perforation and postoperative complications in sinus floor elevation surgery: Review of 407 aug‐ mentation procedures. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 73(7), 1275–1282. doi: 10.1016/j.joms.2015.01.039.
Stacchi, C., Andolsek, F., Berton, F., Perinetti, G., Navarra, C. O., & Di Lenarda, R. (2017). Intraoperative Complications During Sinus Floor Elevation with Lateral Approach: A Systematic Review. The International Journal of Oral & Maxillofacial Implants, 32(3), 107–118. doi: 10.11607/jomi.4884.
Lorenz J., Korzinskas T., Chia P. & et al. (2018). Do Clinical and Radiological Assessments Contribute to the Understanding of Biomaterials? Results From a ProspectiveRandomized Sinus Augmentation Split-Mouth Trial. J Oral Implantol. 44(1), 62-69. doi: 10.1563/aaidjoi-D-17-00139.
Derks, J., & Tomasi, C. (2015). Peri‐implant health and disease. A systematic review of current epidemiology. Journal of Clinical Periodontology, 42(16), 158–171. doi: 10.1111/jcpe.12334.
Al-Faraje, L. (2011). Surgical Complications in Oral Implantology, First. ed, Quintessence. Hanover Park 20. Chen, Y.-W., Lee, F.-Y., Chang, P.-Ch.,
Huang, Ch.-Ch., Fu Ch.-H. & et al. (2018). A paradigm for evaluation and management of the maxillary sinus before dental implantation. Laryngscope, 128(6): 1261–1267. doi: 10.1002/lary.26856.
Kanda, Y. (2013). Investigation of the freely available easy-to-use software ‘EZR’ for medical statistics. Bone Marrow Transplant, 48, 452–458. doi: 10.1038/bmt.2012.244.
Chanavaz, M. (2000). Sinus graft procedures and implant dentistry: a review of 21 years of surgical experience 1979-2000. Implant Dent., 9(3), 197-200.
Pabst A. M., Walter C., Ehbauer S., Zwiener I., Ziebart T. Al-Nawas B., & Klein M. O. (2015). Analysis of implant-failure predictors in the posterior maxilla: a retrospective study of 1395 implants. J Craniomaxillofac Surg., 43(3), 414-20.
Jensen, S. S., Aaboe, M., Pinholt, E Hjørting-Hansen E. M., Melsen, F., & Tissue, I. E. (1996). Tissue reaction and material characteristics of four bone substitutes. Int J Oral Maxillofac Implants, 11(1), 55-66.
Khoury F. (1999). Augmentation of the sinus floor with mandibular bone block and simultaneous implantation: a 6-year clinical investigation. Int J Oral Maxillofac Implants, 14(4), 557-64.
Guy Huynh-Ba, Friedberg, J.R, Vogiatzi, & Ioannidou, D. E., (2008). Implant failure predictors in the posterior maxilla: a retrospective study of 273 consecutive implants. J Periodontol, 79(12), 2256-61. doi: 10.1902/jop.2008.070602
Zinser, M. J., Randelzhofer, P., Kuiper, L., Zöller, J.E., & Gert L De Lange. (2013). The predictors of implant failure after maxillary sinus floor augmentation and reconstruction: a retrospective study of 1045 consecutive implants. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol, 115(5), 571-82. doi: 10.1016/j.oooo.2012.06.015
Michael M Bornstein, Vivianne Chappuis, Thomas von Arx, & Daniel Buser. (2008). Performance of dental implants after staged sinus floor elevation procedures: 5-year results of a prospective study in partially edentulous patients. Clin Oral Implants Res, 19(10), 1034-43. doi: 10.1111/j.1600-0501.2008.01573.x.
Daniel van Steenberghe, Reinhilde Jacobs, Mandy Desnyder, Gaia Maffei, & Marc Quirynen. (2002). The relative impact of local and endogenous patient-related factors on implant failure up to the abutment stage. Clin Oral Implants Res, 13(6), 617-22. doi: 10.1034/j.1600-0501.2002.130607.x
Huajie Yu, Xing Wang, & Lixin Qiu. (2017). Outcomes of 6.5-mm Hydrophilic Implants and Long Implants Placed with Lateral Sinus Floor Elevation in the Atrophic Posterior Maxilla: A Prospective, Randomized Controlled Clinical Comparison. Randomized Controlled Trial Clin Implant Dent Relat Res. 19(1), 111-122. doi: 10.1111/cid.12439
Lorenz, J., Korzinskas, T., Chia, P., Sarah Al Maawi, Eichler, K., Sader, R., A., & Ghanaati, S. (2018). Do Clinical and Radiological Assessments Contribute to the Understanding of Biomaterials? Results From a Prospective Randomized Sinus Augmentation Split-Mouth Trial. J Oral Implantol, 44(1), 62-69. doi: 10.1563/aaidjoi-D-17-00139.
Younes, F., Eghbali, A., Troyer, S. De., Bruyckere, T. De., R Cleymaet, & Cosyn, J. (2016). Marginal and apical bone stability after staged sinus floor augmentation using bone condensing implants with variable-thread design: a two-dimensional analysis. Int J Oral Maxillofac Surg, 45(9), 1135-41. doi: 10.1016/j.ijom.2016.04.012
