ПІДШКІРНА ЕМФІЗЕМА ПІД ЧАС ЕНДОДОНТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ: ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ, ФАКТОРИ РИЗИКУ ТА ПІДХОДИ ДО МЕНЕДЖМЕНТУ

Анотація

Мета дослідження. Систематизувати дані щодо основних причин та механізмів розвитку підшкірної емфіземи в ході або ж після проведення стоматологічних втручань загалом та ендодонтичних маніпуляцій зокрема, оцінити значущість різних факторів ризику асоційованих з розвитком підшкірної емфіземи під час лікування кореневих каналів та подальшою міграцією інфільтрованого обсягу повітря у різні міжтканинні простори, проаналізувати підходи до менеджменту випадків підшкірної емфіземи на стоматологічномуприйомі та умови, котрі обгрунтовують доцільність госпіталізації пацієнтів під час виникнення та/або прогресування даного типу ускладнень.Методи дослідження. В якості основних методів дослідження були використані ретроспективний огляд літературних даних та контент-аналіз відібраних публікацій, які стосувалися питань причин, факторів ризику та підходів до лікування/надання допомоги у випадках реєстрації ознак підшкірної емфіземи під час або ж після стоматологічного лікування в цілому та ендодонтичних втручань зокрема. Для максимізації обсягу вихідної вибірки наукових публікацій цільової спрямованості пошук таких був реалізований через систему Google Scholar із активним залученням можливостей розширеного пошуку. Додатковий аналіз первинно відібраних наукових робіт додатково проводився із залученням пошукових можливостей сервісу Connected Papers. Наукова новизна. Симптоми підшкірної емфіземи, яка може розвинутися під час лікування кореневих каналів, є типовими та характерними і для інших видів лицевої емфіземи, та включають крепітацію при пальпації, наростаючий набряк без суттєвої зміни кольору м’яких тканин, чутливість/больові відчуття в залежності від перерозтягу тканин обсягом повітря. Розмір апікального отвору тотожний 25-ому за ISO за даними попередніх лабораторних досліджень збільшує ризик розвитку підшкірної емфіземи під час лікування кореневих каналів при тривалому впливу потоку повітря відповідної швидкості та тиску.Менеджмент випадків емфіземи, які розвиваються в ході або ж після лікування кореневих каналів, є переважно емпіричним та залежить від вираженості симптомів ураження. Призначення антибіотиків аргументовано необхідністю попередження інфекційних ускладнень. Госпіталізація пацієнта із ознаками повітряної емфіземи показана при значній поширеності набряку в ділянці голови та шиї, при міграції обсягу повітря з розвитком ознак диспное та дисфагія, або у випадках емфіземи у пацієнтів з компрометованим соматичним статусом Висновки. Дані, агреговані та проаналізовані в ході проведеного огляду літератури, дозволили встановити, що частка випадків розвитку підшкірної емфіземи під час проведення специфічно ендодонтичних втручань серед усіх випадків емфіземи, повідомлених в літератури, котрі мали місце в ході або ж після стоматологічного лікування, є незначною, і сягає до 10%.При цьому випадки підшкірної емфіземи, яка виникла специфічно по ходу виконання ендодонтичних втручань, характеризується певними особливостями, відмінними від загальних характеристик розвитку емфіземи під час інших видів стоматологічного лікування: більшість випадків відмічаються при роботі з зубами верхньої щелепи, в основному при спробі висушування кореневих каналів пустером або ж при застосуванні ірригантів, котрі характеризуються ефектом ліберації кисню, і для розвитку даного типу ускладнення необхідним є залучення додаткових факторів впливу (порушення цілісності стінки кореня при перфорації, резорбції, стан несформованого кореня, наявність периапікального вогнища, перерозширення ділянки апікального отвору).